Поранення
Червоноармійці прозвали його Білою Смертю. На нього, як, втім, і на інших, почалася охота, до якої залучили кращих снайперів Радянського Союзу. У самому початку березня 1940 року він отримав важке поранення. Розривна куля влучила йому в нижню частину обличчя, понівечила вилицю і роздробила кістки. Втративши свідомість, снайпер прийшов в себе тільки через тиждень. Лікування було важким і довгим. Він витримав багато операцій і вижив. Через поранення він не брав участь у війні 1941-1944 рр. Але отримав звання другого лейтенанта. На повоєнних фото Симо Хяюхя видно, що його обличчя сильно відрізняється від зображень на передвоєнних знімках.
Образ Хяюхя – зброя пропаганди
На самому початку військової кампанії фінської пресою був створений образ героя, який вбиває незчисленна кількість ворогів. Найцікавіше, що в критичні моменти на фронті, коли необхідно було підняти дух солдатів, фінське командування повідомляло, що в їх частина прибуває великий снайпер, який за один день убив 25 червоноармійців. Найчастіше він справді з’являвся в цьому місці. Це робили для підняття духу простих і виснажених війною солдатів. «Досягнення» Сімо вміло використовували як зброю пропаганди. Швидше за все, він насправді був хорошим снайпером, але не таким, яким його і сьогодні нам намагаються представити.
