Професійна діяльність
Після отримання вченого ступеня Михайло Сергійович Вербицький влаштувався (в 1996 р.) в Прінстонському інституті перспективних досліджень, де пропрацював до 1997 року.
В цей же час він став викладати в Незалежному Московському університеті.
У 1999 році у співавторстві з Дмитром Калединым Михайло Вербицький видав книгу Hyperkaehler manifolds, в якій виступає проти копірайту.
З 2002 поду наш герой був співробітником університету в Глазго. Паралельно з цим в 2003-2010 роках Михайло Сергійович викладав в Інституті теоретичної та експериментальної фізики.
Разом з тим, в 2008 році він читав лекції студентам в Токіо.
А з 2010 працював на матфаці НДУ ВШЕ.
У 2015 році доктора математичних наук запросили в Брюссельський вільний університет (Бельгія).
Заняття “культурологією”
При вивченні біографії Михайла Вербицького, створюється враження, що він все робить всупереч. Вчений схильний до опозиційних висловлювань та гострих заяв.
В кінці 1990-х він мав безпосереднє відношення до націонал-більшовицької партії. А на запитання журналістів про те, яким політичного руху він віддає перевагу, Вербицький відповів, що є комуністом, сатанистом і анархістом.
У 1998 році наш герой став власником музичної марки UR-REALIST, під якою випущено вже понад 40 альбомів експериментальних і неформатних груп.
Михайло Вербицький – не просто блогер, він ще й творець служби, аналогічної “Живого Журналу”. Дітище Вербицького називається LJ.Rossia.org. Сам Михайло публікується під псевдонімом Тифарет. Своє заняття він назвав “культурологією”, але багато з ним посперечалися б.
Наш герой є творцем скандального електронного журналу, пропагує екстремізм в мережі (END OF THE WORLD NEWS).
Останнім часом Тифарет активно критикує Російську державу і його традиції. Писав гострі висловлювання на адресу цензури в “Вікіпедії”.
