Проблеми натурального обміну
Одним з найбільших труднощів, пов’язаних з міновою торгівлею, було питання оцінки товару. Для його вирішення проводилося обчислення пропорцій, наприклад, скільки яблук потрібно віддати за десяток яєць. Здебільшого воно залежало від випадкових факторів. Пропорція могла визначатися у відповідності з потребою, яка існувала у конкретного племені в тому чи іншому продукті, а також залежала від того, хто був продавцем.
Але це не було єдиною проблемою. Наприклад, багато товарів залежали від сезону. Тоді поставало питання, як яблука обміняти на зерно, якщо у потенційного покупця немає можливості зберігати цей швидкопсувний продукт. В такому разі потрібно було обміняти його на що-небудь третє, що не так швидко обесценивалось з плином часу. А вже потім придбати пшеницю. Таким чином виникав і потрійний, і четверний обмін.
Наприклад, у когось є яблука, а йому знадобилися чоботи. Однак швець відмовляється від яблук, але хоче отримати пшеницю. Тоді потрібно знайти покупця, у якого є пшениця і яким потрібні яблука, а потім обміняти пшеницю на чоботи. Найбільш вигідним товаром був худобу, так як він не був швидкопсувним предметом. Однак тварин потрібно годувати… Таке от нелегка справа – мінова торгівля.
