За статистикою, більше 70% населення Росії – міські жителі. Бажання переїхати в місто із сільської місцевості або змінити обласний центр на столицю відвідує багатьох. Резони можуть відрізнятися, але найчастіше можна почути: «там більше можливостей», «краще освіта», «можна знайти хорошу роботу і гідний заробіток», «комфортніше жити». Останній аргумент безпосередньо пов’язаний з особливостями міського середовища.
Міське середовище: яке визначення вірно?
На сьогоднішній день їх декілька, від побутових до наукових. Що не дивно, адже міське середовище – це цілий комплекс елементів. І на відміну від природних систем, вона має ряд специфічних особливостей. Міське середовище – це все те, що створює образ населеного пункту і принципово впливає на стиль життя його мешканців. Саме від неї багато в чому залежить, наскільки людині сподобається жити конкретно тут.
Якщо взяти наукове визначення, то під міським середовищем розуміється поєднання в межах конкретного населеного пункту відповідних умов, створених природою і людиною і роблять вплив на якість життєдіяльності його мешканців. Можна також сказати, що це сукупність економічних, природних, техногенних, інформаційних, соціальних умов, що склалися на території міста.
Основні елементи
Структура навколишнього простору, як правило, обумовлена потребами жителів. Серед першочергових: безпека, фізіологічні параметри (повітря, шум, світло), соціальні (комунікативні). Таким чином, міське середовище – це ряд ключових компонентів:
- ресурси (земля, вода, повітря, клімат);
- об’єкти нерухомості;
- інфраструктура;
- різноманітність ландшафту;
- криміногенна обстановка;
- споживчий ринок;
- соціальні послуги.
Баланс цих елементів визначає, наскільки населений пункт буде затребуваний і конкурентоспроможний.
Комфортне середовище проживання
Далеко не кожне місто зручний для проживання. Багато моменти індивідуальні, кому-то в першу чергу важливо наявність зелені і дерев, іншим – хороші дороги. Але в цілому, правила, за якими відбувається формування комфортної міського середовища, схожі:
- гідний рівень побутового обслуговування (водопостачання, опалення, електрифікація, вивіз сміття);
- збалансована інфраструктура (поєднання різних видів наземного і підземного транспорту, адекватний рівень трафіку, наявність великих пересадочних вузлів, задоволення потреб як автомобілістів, так і пішоходів, гарний стан автомобільних доріг, наявність тротуарів та велодоріжок);
- можливості для безперешкодного переміщення різних категорій громадян, в тому числі маломобільних груп;
- грамотне районування (таке, яке уникати щоденної «маятникової міграції» пасажирів, що передбачає продуману організацію життєвого простору, не занадто високий рівень щільності заселення);
- адекватний рівень шумового та інформаційного «забруднення»;
- можливість задоволення соціальних, культурних, освітніх, рекреаційних потреб городян (достатня кількість парків, зон відпочинку, об’єктів архітектури і мистецтва, навчальних закладів, торговельних закладів тощо).
Специфіка навколишнього простору
«Особа» населеного пункту може бути як типовими, так і носити ознаки індивідуальності. Тому значущим напрямком розвитку сучасної міського середовища є грамотна модифікація ландшафту. Точкою відліку при цьому виступає сформований територіальний вигляд. Можна, наприклад, виділити такі типи міст:
- зі сформованим історичним центром;
- базуються на містобудівних комплексах радянського часу;
- складаються переважно з типових забудов;
- цілеспрямовано формують і розвивають центр міста і житлові райони.
Незважаючи на наявний багатий досвід західних урбаністів, процес модернізації російських міст далеко не завжди проходить гладко. У більшості населених пунктів зберігаються: жорстке зонування (житлові, ділові райони), типове квартальне проектування, недотримання сучасних стандартів будівництва житла та прилеглих територій, розростання вшир» за рахунок спальних районів на околицях.
Місто і екологія
У ході формування міського середовища нагальною проблемою залишається підтримання необхідного екологічного балансу. Непродумані моделі розвитку призводять до загроз для здоров’я мешканців. На жаль, більш 15% російських міст відносяться до територій з несприятливою екологічною обстановкою. Тому сьогодні процес розвитку міського середовища повинен базуватися на:
- контроль над використанням природних ресурсів;
- застосування сучасних промислових технологій і систем очищення;
- заборону розміщення токсичних відходів поряд з населеними пунктами, лісопарковими зонами;
- раціональне і функціональному зонуванні;
- налагодженій системі вивезення, складування, утилізації чи переробки побутових і комунальних відходів;
- створення додаткових зелених насаджень, в тому числі з обмеженим режимом використання;
- екологічному вихованні та освіті населення.
Негативний вплив на навколишнє середовище давно перестало сприйматися як неминучий супутник розвитку цивілізації. Сучасний рівень розвитку технологій дозволяє ефективно поєднувати фундаментальну міське будівництво і виробництво з мінімальним впливом на екологічну обстановку.
Нематеріальна середа
Образ місця проживання формується не тільки з архітектурних ансамблів або транспортних гілок. Міське середовище – це ще й емоційне сприйняття жителів. На думку фахівців, навколишня обстановка справляє помітний вплив на психологічний стан людини. Неграмотне проектування міського середовища призводить до стресів, апатії, зниженню емоційного тонусу. В останні десятиліття навіть з’явилася спеціальна дисципліна, що вивчає ці явища, – псіхогеографія. Щоб бути психологічно комфортною, міська середовище має відповідати кільком вимогам:
- естетичність;
- зовнішнє різноманітність;
- поєднання новизни і традицій;
- наявність знакових орієнтирів;
- збалансованість світло-шумового фону;
- безпека;
- передбачуваність;
- гармонійність архітектурних масштабів.
Послуги і дозвілля
Збереження і збільшення чисельності населення конкретного міста багато в чому залежить від тих продуктів і можливостей, які він може запропонувати своїм жителям. Надання якісного та широкого спектру послуг і варіантів дозвілля сприяє формуванню високого рейтингу населеного пункту. Сюди відносяться:
- інформаційна інфраструктура;
- торгові площі;
- культурні об’єкти;
- готельні комплекси;
- заклади громадського харчування;
- установи, що надають соціальні послуги;
- рекреаційні зони;
- розважальні об’єкти.
Програми формування міського середовища
Для успішності процесів урбанізації необхідний системно-цільовий підхід. Тому програмами формування сучасної міського середовища зараз приділяється особлива увага. На сьогоднішній день запущено ряд проектів.
В самому кінці 2016 року почалася реалізація федеральної програми «Формування комфортної міського середовища». Її основне завдання – благоустрій населених пунктів з урахуванням думки жителів. До 2020 року планується здійснити 400 масштабних проектів з підвищення комфорту міського середовища, навчити не менше 2 тисяч фахівців. Програма передбачає:
- залучення громадськості до обговорення основних заходів;
- прийняття нових правил благоустрою;
- оптимізацію системи озеленення, освітлення, прибирання;
- обладнання спортивних та дитячих майданчиків;
- благоустрій громадських просторів і об’єктів (за результатами опитувань жителів);
- формування реєстру кращих практик.
Нещодавно був запущений проект «Розумне місто», спрямований на оптимізацію управління інфраструктурою шляхом впровадження сучасних цифрових технологій. Серед пріоритетних цілей – підтримка сталого розвитку міського середовища та підвищення якості життя за допомогою цифрової трансформації господарської галузі (smart-технології в обліку комунальних ресурсів).
