Міжнародні відносини на початку 20 століття: особливості та основні принципи

Протиріччя перед Першою світовою війною

Все що відбуваються в світі події стали причинами кровопролитної Першої світової війни. Британська імперія пам’ятала підтримку бурів Німеччиною в 1899-1902 роках і не мала спостерігати за німецькою експансією в ті райони, які вважала «своїми». Великобританія вела проти Німеччини торговельну та економічну війну (неоголошену), активно готувалася до можливих військових дій на морі, відмовилася від «блискучої ізоляції» і приєдналася до антигерманскому блоку держав.

Франція в міжнародних відносинах на початку 20-го століття теж прагнула реабілітуватися після поразки, завданої Німеччиною у військових діях 1870 року, мала намір повернути Ельзас і Лотарингію і, побоювалася новій агресії з боку Німеччини, бажала зберегти свої колонії в Африці і несла збитки на традиційних ринках збуту продукції з-за конкуруючих німецьких товарів. Росія претендувала на вільний вихід у Середземне море, протидіяла австрійському проникнення на Балканський півострів і гегемонії Німеччини в Європі, наполягала на своєму виключно праві на всі слов’янські народи (в тому числі сербів і болгар).

Тільки що утворилася Сербія прагнула утвердитися в якості лідера народів Балканського півострова та утворити Югославію. Крім того, країна неофіційно підтримувала націоналістів, які боролися проти Туреччини та Австро-Угорщини, тобто втручалася у внутрішньодержавні справи інших країн. Болгарії теж було не чуже бажання утвердитися в якості лідера. Також Болгарія прагнула повернути втрачені території і придбати нові. Поруч ще й поляки, які не мали національної держави, прагнули здобути незалежність.

Дивіться також:  СРСР: ідеологія і культура (1945-1953 рр.)