Більше не Завзятий!
В 1219 році, пройшовши з боями половецькі степи, землі Київської Русі вторглися полчища татарського князя Чингісхана. Проти них висувалися самі молоді та нерозважливі князі: Мстислав Галицький, Мстислав Чернігівський і Мстислав Київський. Першими кинулися на ворожий загін Мстислав Хоробрий, і його зять Данило Волинський і розгромили його. Подія це відбувалося біля Дніпра. Далі дружини руських князів, що переправилися через Дніпро і дійшли до ріки Калки, де 31 травня 1224 року відбувся великий бій. Шестеро князів та 9/10 всього війська російської залишилося лежати на березі річки. Врятувалися лише Данило Волинський і Мстислав Галицький, який після поразки цього не міг вже називатися Хоробрим або Хоробрим. Він став слабким і недовірливим, фактично став іграшкою в руках галицьких бояр. Навіть віддав свою дочку і галицький престол синові угорського короля. Сам же став керувати лише невеликий Подільською землею. Помер від послідувала незабаром хвороби.
У схемі дерева Рюриковичів з роками правління цей Мстислав, мав ще прізвисько Великий, відмічений в 10-му коліні (у разі відображення Рюрика – в 11-му).
