Україна завжди була дуже колоритною країною. Її традиції схожі з російськими, але мають свій, особливий колорит. Тим, кому вдалося побувати в країні в кінці 90-х – початку 2000-х років, назавжди запам’ятовує привітних українців з їх горілкою і смачним борщем.
Як правильно – “на Україні” чи “в Україні”? Хотілося б поговорити на цю тему.
Чи є проблема?
Не секрет, що на політичний рівень ця проблема вийшла в кінці 2013 року. Раніше її не існувало як такої. Український уряд доводить, що говорячи про країну, необхідно вживати прийменник “в”. Російські філологи не бачать проблеми, і стверджують, що в Росії склалася така традиція – вживати прийменник “на”, коли мова йде про Україну. І склалося не за рік – два, а історично. Зручно російським людям говорити “на Україні”, в чому тут проблема?
Зручності зручностями, але правильно таке вживання? Як правильно казати – “на Україні” чи “в Україні”?
Трохи про літературу
Здавалося б, причому тут література, коли мова йде про правильному вживанні прийменника? Дуже навіть причому. Якби не політична розголос, то нічого страшного і не сталося б. Навіть український поет Тарас Шевченко, писав у своєму знаменитому вірші.
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій…
Просив поет поховати його на Україні. Не в Україні, як не дивно.
Проте є у Гоголя рядки, які відносяться до нашої теми:
Порядку немає в Україні: полковники й осавули гризуться, як собаки, між собою.
І тут вживається прийменник “в”. Що робити нам, поетам і письменникам, а звичайним людям, які задалися питанням: “на Україні” чи “в Україні”? Давайте продовжувати розмову далі. Дійдемо до істини в підсумку.
Слова філолога
Питання про те, як говорити правильно – “на Україні” чи “в Україні”, стосується не тільки простих обивателів. Дуже грамотний дає відповідь на нього професор – філолог М. Кронгауз.
Він вважає, що в російському варіанті використовують прийменник “на”. І в той же час, російські люди визнають, що в українському варіанті російської мови вживається прийменник “на” по відношенню до країни. Пан Кронгауз порівнює Україну з США. Адже в російській мові є слово “негр”. І воно вживається як у розмовній, так і в літературі. Але в Америці це слово замінено на зовсім інші, близькі за змістом. Тим не менше, російські люди, в межах своєї країни, продовжують вживати слово “негр”. Але навряд чи комусь прийде в голову так говорити, опинившись в США.
Звертаючись до Розенталю
Якщо посилатися на легендарного лінгвіста, то вибір про те, як правильно – “на Україні” чи “в Україні” – навіть не повинно виникати. Поєднання “на Україні” виникло під впливом української мови.
І хоча пройшло багато років, змінилися деякі мовні норми, але авторитет пана Розенталя досі залишається непохитним.
І все ж, як?
Ми вже і про филологах поговорили і про лингвистах. Коли буде відповідь на питання, як же говорити “на Україні” чи “в Україні”? Зараз і буде.
Прийменник “на” вживається, коли мова йде про адміністративно-географічних найменуваннях. Наприклад, у місті Сочі, в місті Москві, в Білорусії. А значить, правильний розмовний варіант “в Україні”, а не “на Україні”.
Резюмуємо
Основна мета статті – розповісти читачеві про те, як правильно говорити: “в Україні” чи “на Україні”. Виділимо основні аспекти:
-
У Росії звикли вживати прийменник “на” в розмовній мові, що стосується України.
-
Згідно з правилами, якщо мова йде про адміністративно-географічних найменуваннях, то нам потрібний прийменник “в”.
-
Дотримуючись правил, потрібно говорити “в Україні”.
Висновок
Ми розповіли читачам про правила розмовної мови, що стосуються прийменників “в” і “на”. Що хотілося б додати?
Казати “на Україні” – це звичка. І складно ламати звички, вироблені роками. Тому ніхто не забороняє вживати звичний привід. Але тільки в розмовній мові, і в межах своєї країни.
В чужий монастир, як відомо, не ходять зі своїм статутом. Опинившись в Україні, розумніше буде вживати звичний її жителям прийменник “в”.
