Кульмінації світил
Кожна зірка на небесній сфері два рази в добу проходить небесний меридіан. При цьому в своєму верхньому положенні світило розташоване на південь, а в нижньому – на північ від полюсів. Саме явища, коли центр сонця проходить небесний меридіан називаються кульмінаціями. При цьому варто зазначити, що явища доступні для спостереження тільки у висхідних і заходять світил.
Для спостереження за рухом світил використовують телескопи, встановлені в їх площині (пассажные інструменти).
Для астронома-любителя
Але і без спеціальних приладів і при мінімальних астрономічних знаннях можна спостерігати за рухом світил і навіть вимірювати відстані між ними.
Як відомо, відстані між зірками вимірюються в кутових градусах. Повний круг для світила дорівнює 360 градусів. Наприклад, зміна відстані між зірками можна, хоч і наближено, помітити при порівнянні кута між ними.
Крім того, знання координат світила в той чи інший часовий проміжок значно спрощує їх пошук на небесному зводі для астронома-любителя. В домашній телескоп так можна побачити Меркурій (дуже недовго), Венеру (і то тільки у вигляді серпа) і Марс (тільки раз в два роки – в період протистояння). А самими захоплюючими будуть спостереження за Юпітером і Сатурном.
