Значення
Певно, читач вже забув, що ми розглядаємо прислівник «незабутньо». І це зовсім не дивно, так як ми занадто захопилися легендами. Повертаємось до теми. Як майже завжди в таких випадках словник не може нам запропонувати значення прислівника, а відправляє нас до прилагательному. Що ж, ми люди негордые, тому з вдячністю приймаємо навіть цю допомогу. Отже, незабутній – це «те ж, що незабутній». Гаразд, розкриємо зміст останнього речення: «Такий, що не можна забути, пам’ятний чим-небудь, незгладимий».
Воно, мабуть, було зрозуміло з самого початку, але високий стиль завжди плутає карти.
Роман «Незабутня» Івліна Во і іронічний сенс прикметника і прислівники
Ми вже усвідомили, що незабутньо – це прислівник високого стилю. Але незважаючи на це, воно може бути задіяне в жарті. Наприклад, англійський класик, згаданий у заголовку, використовував прикметник і навіть, більше того, назвав свій роман. Твір несподіване по сюжету та інтриги й дуже цинічна. Тому високий стиль нічого не гарантує, що він не забезпечує безпеки слова. У тому сенсі, що його завжди можуть включити в непорядні контексти. Адже стилістичний різнобій – це прийом, який і допомагає з протиріччя висікати гумор. Причому для цього необов’язково використовувати багато слів. Наприклад:
- Ах, час, коли я працював за копійки – це незабутньо.
- Як казав мій незабутній батько – шахрай і аферист: «День, проведений без обману робочого класу, прожитий даремно».
До речі, гумор «Пігмаліона» Бернарда Шоу вибудовується за цим же принципом, коли в ситуації присутній стилістичний різнобій: дівчина з народу потрапляють у вище суспільство – глядач і читач вмирають зі сміху. Ця п’єса англійського класика, як і значення слова «незабутньо», – вічна.
