Аня Раневська – це малозначне дійова особа, але все ж розкрила значний образ у п’єсі Чехова «Вишневий сад». Без неї ми б не зрозуміли те, що нам хотів сказати автор, не розпізнали ту ідейно-смислове навантаження, що вона в собі несла.
Антон Павлович розкрив образ Раневської – молодшої дочки поміщиці Любові Раневської – як молодий сімнадцятирічної дівчини, яка володіє простодушним, скромним і безневинним характером, вона дуже щира, з легкої дитячою відвертістю. Аня любить читати книги, які б понесли її в самопізнання внутрішнього світу. Дівчина сприйнятлива і добра, завжди легко піддавалася будь-яким піднесеним ідеям.
Так як вона добре розуміє те безвихідне становище, в якому опинилася сім’я, то і розуміння дорослих проблем їй пізнається раніше, ніж її одноліток з таких благородних сімей.
Аня чесно і щиро хоче змінити життя на краще, але це тільки її бажання, яке закінчується тільки мріями, так і не дійшовши до кінця. Майже ідеальна юна дівчина, без певного життєвого досвіду яка любить мріє, сліпо довіряється Петру Трофимову. Вона бачить у ньому людину, який зміг би втілити всі її мрії в реальність. Автор показує в образі Трофімова якості революціонера, який засуджує рабство, до того ж ще й має простакуватий внутрішній світ.
У п’єсі Чехов показує ставлення дійових осіб до вишневого саду, який для кожного є певним символом, який закріпився у свідомості. І тільки одна Аня Раневська змінює свій погляд по відношенню до саду в кінці п’єси, на відміну від інших. На початку твору вишневий сад для дівчини – це гаряче улюблені спогади дитинства, в якому не було турбот, де вона була повністю захищена від усіх проблем. Петро розповів Їй, що вишневий сад був створений руками безвольних людей, звичайними кріпаками, а це пов’язано з жахливою дійсністю, яка межує з несправедливим ставленням і пригніченням. Дівчина усвідомлює цей факт і більше не в змозі ставитися до вишневого саду як колись з трепетною любов’ю і материнською турботою. Вона більше не відчуває до дерев тієї прихильності, яка була раніше.
Письменник точно показує, як у характері юної особи проявляється схильність впливу чужої думки силу простоти, доброти, наївності і не маючи досвіду прожитих років.
Більшість критиків описують дівчину як дворянку, яка розкаялася. Ось і Чехів розкриваючи образ Ані Раневської, показують юну красуню в якості представника дворянства, яка кається у поганому ставленні з кріпосними селянами і починає перетворювати суспільство.
Варіант 2
Твір Чехова “Вишневий сад” рясніє безліччю цікавих образів, через які він передає ту чи іншу думку, яку бажає донести до свого читача, даючи йому зрозуміти, сам зміст твору і його мета, створену усім різноманіттям персонажів та образів. З цього різноманіття слід виділити персонажа на ім’я Аня Раневська.
Аня Раневська – молода дівчина, яка проживає спільно з однією з героїнь твору, що дозволяє зробити висновок, що характер Ані міг сформуватися під їх впливом, однак, навпаки, її характер, незважаючи на вплив оточуючих. Аня постає перед читачем як дуже мила дівчина, дотримуються досить консервативних поглядів щодо жіночності, жіночої недоторканності поряд з характером в цілому. Автор зобразив її зовнішній образ, як дівчину вельми скромно одягнену, яка не намагається привернути когось своїм зовнішнім виглядом, часто роблячи акцент не на зовнішньому вигляді, а на тому, що у неї всередині.
Характер Ані представлений досить різнобічним, який може змінитися як в одну сторону, так і в зовсім іншу, не даючи читачеві сконцентруватися на якомусь окремому усталеному способі, постійно змінюючи його. Даною мінливістю просякнутий весь образ Ані Раневської, яку автор навмисно зробив такий, щоб дати їй своєрідну унікальність і несхожість з іншими особами у творі.
Варто також згадати, що Аня людина дуже сентиментальний, людина ласий на емоції, людина яка воліє, відкрито виражати те, що вона відчуває, не приховуючи себе за маскою удаваної байдужості і отреченности. Вона просто намагається бути такою, яка вона є, відображаючи від себе усі ті негаразди, які так і норовлять зіпсувати їй настрій.
Також, характером вона дуже добра і чуйна людина, що стає зрозумілим, як ясний день у безлічі моментів у творі. Аня є дуже щирим і чистим людиною, який завжди готовий прийти на допомогу, якого б роду допомога не знадобилася, що також відображає її неприкритий альтруїзм, даючи читачеві перейнятися її добрим чином, показуючи нам наскільки ж вона добра і чудесна, створюючи контраст у творі, з менш світлими персонажами і образами.
Я вважаю, що саме це намагався донести до читача Чехов у своєму творі “Вишневий сад”.
