Твір Аннушка (Майстер і Маргарита)
Поговоримо про дівчину по імені Аннушка. Про неї читач чує протягом практично кожної глави і розповідає про неї сам Воланд. Але ми її зустрічаємо тільки у двадцять четвертій главі, але от відчуття, що відьма зовсім поруч, напевно, відчувається кожен читачем ще на початку роману. Саме із-за неї загинув чоловік по імені Берліоз. Вона розлила олію в тому місці, де зовсім скоро повинен пройти Берліоз, а йти він хотів через рейки. Він послизнувся і впав, а в цей час проїжджав трамвай, який не встиг пригальмувати. А сама дівчина навіть не очікувала, що таке може статися і це безглузда помилка спричинить за собою смерть людини.
Але ж мало хто зрозумів, що Воланд є тим самим дияволом, який може бачити або передбачати майбутнє не тільки свого, але й інших людей, але найбільше йому подобається передбачати майбутню смерть кожного з героїв.
Ніхто навіть і уявити не міг, що саме ця дівчина робить в Москві. І де вона брала гроші для того щоб виживати тут. Але кожен знав, що якщо вона з’явилася в якому-небудь місці, то тут обов’язково починається скандал, який нікому неможливо зупинити. Тому багато її називали просто «чумою». Це хоч і короткий, але дуже ємне прізвисько дав їй автор роману. Вона всім своїм виглядом показує, що вона справжня відьма, але їй ні в якому разі не можна було це говорити, інакше б почався такий скандал, а може бути і бійка.
Ось як її описує автор, вона була ханжею, пліткаркою, цікавою і завжди пхала носа туди, куди зовсім її не просять, та до того ж вона водилася з самим Воландом, який використовував її за своїм призначенням.
Якщо трохи покопати біографію письменника, то можна зрозуміти, що Аннушка є справжньою його сусідкою, яка живе в квартирі під номером п’ятдесят. Більше всього на світі їй подобається скандалити з усіма хто попадеться їй під руку. Саме тому багато хто з сусідів називають її просто «Дура з Садової». У неї не було постійної роботи, та до того ж ходила вона насправді з бідоном за молоко ніхто не може сказати.
Існує ще одна думка про те, що Анна двадцяті роки позначала у кримінальному середовищі «смерть». Саме тому Булгаков і назвав так героїню. І на роль тихого вбивці ця героїня підійшла просто чудово, а головне, ніхто б не здогадався, що це зробила саме ця жінка. Крім цього дана сцена показує всім читачам, що від смерті втекти практично неможливо, як би ви не старалися.
