Одним з другорядних персонажів твору є Ганна Павлівна Шерер, представлена письменником в образі власниці модного у великосвітських колах петербурзького салону.
Ганна Павлівна описується в романі у вигляді наближеною до імператорського двору фрейліни, жінки у віці сорока років, відрізняється хорошою освітою і володіє досконало знанням французької мови. Незважаючи на це, Анна Шерер не має блискучого розуму і схильна, як і всі придворні дами, до інтриг і різного роду пліток, проте якоюсь мірою спритна, мила, відрізняється поверхневої логікою і світським почуттям гумору.
Салон Шерер є одним з найбільш відвідуваних у столиці закладів, у якому прийнято обговорення політичних новин в країні, а також різних цікавих подій світського суспільства. Завдяки природній тактовності і гостинності Ганни Павлівни, гості салону поважають милу господиню і прагнуть частіше відвідувати її заклад.
Шерер характеризується письменником як цинічна, лицемірна жінка, яка не має своїх власних поглядів і наступна лише данини швидкоплинної моди. Відвідувачів свого салону Ганна Павлівна розглядає в якості чергового цікавого «страви», демонструючи поверхневі, награні почуття і відсутність живої щирої природної бесіди. Створивши в очах оточуючих уявлення про себе як справжню патріотку вітчизни, Шерер спритно і з великим ентузіазмом маніпулює гостями свого салону.
В період бойових битв на Бородінському полі в салоні Шерер ведуться псевдопатріотичні бесіди, участь в яких приймають головні пліткарі столиці. Ганна Павлівна на правах господині салону маскує брудні новини під маскою пристойних слів, намагаючись виглядати ідеалом тактовного і гарного виховання, демонструючи показну вірність і відданість країні і імператору. Беручи участь у салонних розмовах, Шерер відрізняється світським базіканням, лицемірними словами про любов до рідної землі, висловленими з використанням витонченої французької мови, що явно свідчить про те, що в разі перемоги французької армії і захоплення Москви, в салоні Ганни Павлівни Шерер не передбачається ніяких змін, крім тематики бесід, налаштованих вже на зовсім інший лад.
Використовуючи образ Анни Павлівни Шерер у романі-епопеї, серед інших численних героїв твору, письменник на прикладі великосвітської левиці зображує моральне обличчя справжніх представників аристократичної знаті періоду початку дев’ятнадцятого століття.
Варіант 2
У творі “Війна і мир” Лев Миколайович Толстой створив чудовий самобутній світ персонажів, кожен з яких є уособленням чогось з нашого життя, і Ганна Павлівна Шерер не стала винятком.
Ганна Павлівна є жінкою у віці, яка обожнює проводити аристократичні прийоми і знайомитися з новими людьми. Вона часто проводить час в знатній компанії, щоб нажити собі хороші зв’язки, які в майбутньому, можливо, допоможуть їй у тій чи іншій справі. У загальному і цілому, в її образі явно проглядаються нотки аристократичним особистості старого типу, який відомий тим, що для людей цього типу немає нічого важливіше того, що про них думають люди, у якому вони постають світлі.
Ганна Павлівна саме з такого розряду людей. На своїх вечорах вона часто обговорює з гостями теми від самих примітивних, до піднесених, хоча абсолютно в них нічого не розуміє, що змушує задуматися про лицемірною стороні її особистості. Також можна бачити, як спочатку одній людині вона говорить одне, а потім наступного говорить щось абсолютно протилежне за змістом сказаного раніше. Вона звикла дурити людей для своїх особистих егоїстичних цілей, досягаючи їх усіма можливими способами.
Я вважаю, що з неї Лев Миколайович Толстой зробив як би уособлення прояви аристократії дев’ятнадцятого століття. У ній він розкрив всі ті гріховні речі, гублять людини і його особистість в цілому. Це явно проглядається, як і в образі персонажа, так і в усьому творі в цілому. Толстой явно робив наголос саме на цьому.
Також в її образі автор розкрив інші теми, які стосуються нашої простої людської побутовому житті. Такі теми як патріотизм, сенс життя, тема любові і відданості, всі ці теми знайшли своє місце в образі Ганни Павлівни Шерер. Та ж тема патріотизму розкривається в ній зовсім з іншої сторони. Хоч вона і виголошує полум’яні промови, що прославляють государя на своїх прийомах, все це є прикритим лицемірством, так як насправді вона в корені не згодна з ним і його принципами і діями. Тема любові розкривається в ній, як зовсім її не хвилює, так як вона звикла бути одна. А тема сенсу життя розкривається протягом усього твору. Для неї сенсом є будівництво свого власного життя, яку вона хоче зробити найбільш простою і легкою для себе.
Твір про Ганну Павлівну Шерер
В романі Л. Н. Толстого переплітаються нитки і долі людей самих різних характерів, звичаїв, соціальних статусів. Але всі герої потребують більш пильного погляду і детального аналізу для найбільш повної картини всього твору.
В даному творі піде мова про одній з другорядних героїнь роману Ганни Павлівни Шерер. Її ім’я потрапляє нам на очі вже з перших сторінок роману. Ганна Павлівна є господинею світського салону. Далеко не всі люди могли відвідати її салон. Крім цього, жінка була наближеною імператриці Марії Федорівни. Спочатку читачеві здається, що Ганна Павлівна щиро і непідробно відчуває емоції, створюється враження, що вона сама віддана фрейліна імператриці. Її промови наповнені патріотизмом, вірою в справедливість і захопленням.
Але згодом виявляється, що це просто гарно створений образ. Для неї дуже важливим було існування, його діяльність дійсно приносила їй велике задоволення. Та й вона сама дуже непогано вписувалася в роль господині. Вона володіла почуттям такту, почуттям гумору, властивим вищим верствам, живим розумом і іншими необхідними якостями.
Про суперечливості її характеру каже її поведінку в той момент, коли П’єр Безухов прийшов в салон і став з непідробним інтересом цікавитися подіями, що дуже насторожило жінки. Лише в той момент, коли П’єр залишив салон, вона зітхнула з полегшенням.
Також в романі Толстого Анна Павлівна з’являється в день початку Бородінської битви. Шерер з захватом розповідала гостям про останні плітки.
Ганна Павлівна Шерер досить лицемірна і нещира жінка, вона не має власних точок зору, авторитетів, все це визначається лише тим, хто розмовляє в дану секунду з нею, що хоче почути, безпосередньо, співрозмовник. Кожного свого гостя вона обговорює з іншими гостями, всі її полум’яні промови про любов до батьківщини, про патріотизм брехливі. Про це свідчить хоча б те, що в період, коли загрози для Росії майже не було і в кінці Бородінської битви вона говорить все ті ж незмінні патріотичні промови.
Л. Н. Толстой малює російську аристократію в особі Ганни Павлівни. Основна роль у перемозі над французами належить простому народу. Завдяки його непідробним інтересом до долі народу, Росія змогла вистояти і здобути перемогу над французами.
