Варіант 2
Даний персонаж є сином відомого князя Василя. Він любитель товариства, проживає в Петербурзі. Його брат і сестра, Анатоль і Елен, були дуже гарні собою, до них виявляли інтерес у світі. Іполит ж навпаки, виглядав, м’яко сказати, не дуже красиво. Він постійно носив одяг неправильно і безглуздо, але він не звертав на це обставина ні найменшої уваги. На його обличчі завжди була гримаса відрази і тупості.
Розвитку, він був досить дурним людиною і не міг сказати при людях чого-небудь путнього. А так як він мав високу ступінь самовпевненості, то не брав під увагу факт своєї непрохідною дурниці. У будь-якій бесіді він не вмів добре висловлюватися, пропонувати корисні поради, але йому подобалося обов’язково встряти в який-небудь розмову. Він був такою людиною, який спочатку скаже, а вже потім подумає, що він сказав, причому він майже в кожній розмові говорив одні дурниці, та ще й не до місця сказані. Його дурні висловлювання частенько піддавалися загальному висміювання, а Іполит ж, не розуміючи над чим сміються, сміявся разом з компанією людей.
Однак незважаючи на його зовнішність і дурість в бесідах, він був залицяльником і в жіночому колі сприймався досить непогано. Коли в романі відбувається дія на прийомі Анни Шерер, Іполит починає ближче знайомитися з княгинею Єлизаветою, чим викликає достатню сильне ревне почуття у Андрія Болконського, який доводиться її чоловіком.
Коли настала війна, Іполит Курагин зумів зробити собі досить блискучу військову кар’єру, за допомоги свого батька. На службі він був радником посольства. Однак ті офіцери, які потрапили на службу до Іполита, брали його за блазня, але ніяк не за серйозної людини. Бо як ставлення до нього офіцерів на військовій службі складалося від його зовнішності і манери розмовляти з оточуючими.
Але у Іполита була все-таки одна позитивна риса на тлі інших. Своєї недолугої промовою він хоча б не приносив нікого шкоди іншим людям у товариствах.
Цей чоловік мав таку непривабливу зовнішність і під час бесіди говорив таку нісенітницю, що над ним ясна річ сміялися. Але він не робив шкоди нікому, тому до нього ставилися з деякою байдужістю.
