Варіант 3
Лонгрен є одним з ключових персонажів твору « Червоні парса». Він є батьком Ассоль, головної героїні. Лонгрен разом з родиною жив у Каперні, невеликий селі. Це складно назвати портовим містом, так як кораблі тут практично не зупинялися. Найчастіше чоловіки просто наймалися тут матросами на кораблі.
Лонгерн чинив так само, понад 10 років він працював матросам на бригу « Оріон». Якби не велике горе, яке сталося в сім’ї – смерть дружини, він би продовжував свою роботу. На жаль, на його плечі лягло виховання маляти Ассоль. Тоді Лонгрен кинув роботу і з головою віддався у виховання дочки, присвячуючи їй увесь свій вільний час.
Лонгрен був з тих людей, хто любив тільки одного разу в своєму житті. Його першою і останньою коханою була покійна дружина Мері. Він не зраджував їй навіть після смерті, зберігаючи вірність. Померла вона від застуди. Адже як-то раз, в жахливу погоду, вона пішла в місто, щоб продати кільце і застудилася. У місті вона пішла до господаря таверни, щоб домовитися з ним про нічліг. Господар таверни виявився підлим людиною, постійно натякав на інтимний зв’язок. Мері відмовилася і пішла.
Чоловікові Мері, Лонгрену розповіла про це сусідка, яка поралася з Ассоль, поки чоловік був у морі. Господар таверни отримав по заслугах, як-то раз його віднесло в море прямо на очах Лонгрена. Він просто спостерігав за цим і навіть не намагаючись врятувати чоловіка. Засуджувати за таке не можна, він був злий і пригнічений. Життя така, що кожен отримає своє і по своїх заслугах. Ось і господар таверни отримав своє покарання.
Лонгрена можна охарактеризувати як турботливого батька. Він дбав про доньку, у всьому потурав їй і душі не чув у дівчинці Ассоль. Тільки заради неї він залишив улюблену роботу і почав робити іграшки з дерева. Він продавав свої товари в місті, а за виручені гроші покапал все, що захоче дівчинка. З часом іграшки вже не користувалися популярністю, і Лонгрен вирішив знову повернутися в море.
Може здатися, що у чоловіка досить непростий характер. Він був відлюдьком і неговіркий. Але найголовніше те, що він володів сталевим стрижнем всередині. Він був справжнім чоловіком. Саме море зробило Лонгрена таким, який він є. Завдяки зусиллям батька, Ассоль виросла дуже красивою дівчиною. Лонгрен, в свою чергу, навіть не думав про одруження, досі любив Мері. Він навіть не міг уявити чужу жінку у себе в будинку.
Лонгерн виховав дочку порядною. Вона була чудовою дівчиною. Дівчина любила батька всією душею і завжди була поруч.
Лонгрена можна охарактеризувати тільки з хорошого боку, він все робив для сім’ї, парою, забуваючи про себе. Йому не чужа була жіноча робота по дому, він няньчився з Ассоль, прищеплюючи їй хороші манери. Все це не дарма. Адже дівчина виросла дуже гарною і розумною.
