Твір по картині Попкова Осінні дощі Пушкін (опис)

Сочинение по картине Попкова Осенние дожди Пушкин (описание)

Попков – Осінні дощі

На картині «Осінні дощі. Пушкін» відомого російського живописця Попкова Віктора Юхимовича неповторний пейзаж руської землі, яка готується віддати свої яскраві фарби під покрив довгого зимового сну. Неповторна атмосфера осіннього дня, змушує до глибини душі проникнути і відчути вологий осінній повітря, почути шелест листя на деревах.

На ганку будівлі, вдихаючи свіжий осінній вітерець, стоїть молодий чоловік у чорному фраку. Вигляд його нагадує мені А. С. Пушкіна. Закривши очі, він ніби бере на себе потоки прохолодного вітру, а може бути в цей момент до нього прийшло натхнення і він готовий сісти за перо. Адже осінь – це його найулюбленіша пора року, коли він поринав у свої думки і готовий був творити без перепочинку. Осінь, хоч і похмура пора року, але вона надихала на створення шедеврів багатьох письменників.

На картині видно, що пройшов осінній дощ, і це не дивно, осінь любить покривати землю прохолодними краплями дощу і нагадувати про те, що наближається найхолодніша пора року. На ґанку лежать жовті листя, які приніс поривчастий вітер. Дерева ще повні фарб, вони не скинули своє листя. Дощ і вітер, хоч і допомагає листі невимушено кружляти над землею і плавно лягає на поверхню землі. Але дерева ще не готові віддати свій покров з яскравих фарб. Листя майорять на вітрі, неначе пензель художника наносить на полотно свіжий мазок фарби.

Вдалині видніються безкраї простори могутньої руської землі, неповторна атмосфера, яку передає автор картини, пробирає до глибини душі і змушує пишатися рідною землею.

В повітрі ширяє свіжий запах осіннього дощу, а підтвердженням тому є невелика калюжа на ганку, в якій відбивається безкрає затягнуте хмарами небо.

Дивіться також:  Твір Образ і характеристика Олівє в твір Пісня про Роланда

Доповнює красивий пейзаж йде вниз тераса, з пишними барвистими деревами по обидві сторони і виднеющейся далеко річкою. Картина написана художником в Михайлівському (де знаходилася садиба А. С. Пушкіна) – це улюблене місце письменника. Тут він знаходив натхнення на свої шедеври. Попкову сподобалося це місце з перших моментів знайомства з ним, це місце стало співзвучно з його настроєм та ідеями. Він дуже давно знав Пушкіна, був знайомий з його творчістю і хотів передати ті почуття, які довелося йому пережити, на полотно.

Варіант 2

На картині «осінні дощі» Михайла Вікторовича Попкова ми бачимо, що на ганку стоїть високий худорлявий хлопець, обійнявши себе за плечі. Він одягнений в чорне пальто, розвиваюче за вітром. Його легко впізнає кожен чоловік це великий письменник Пушкін. Його не можливо переплутати ні з ким.

Ідея для написання цієї картини виникла після того як він відвідав садибу Пушкіна. Попков намалював його не просто так, а тому що саме осінь-улюблена пора року Олександра Сергійовича для якого він написав чимало творів. Тому саме Пушкін дуже гармонійно виглядає на цій картині. Пушкін, притулившись до колоні, стоїть на ганку будинку і дивиться спрямований у далечінь.

Від ганку йде спуск в низ, в кінці стоїть біла лавочка. Кущі і дерева, що оточують письменника накриті золотистими листочками, осінь зробила свою справу. Вже дуже багато опалого листя, і вони розвіяні вітром всюди. Судячи по калюжах, йде дощ. Вдалині ми бачимо річку, а біля неї ми бачимо самотню пасущуюся білу конячку.

Небо сіре і похмуре, і не дарма художник намалював саме одну кінь, і одного Пушкіна. Він хоче цим показати, що осінь це такий час року, коли настають холоди, всі відчувають себе самотніми. Озеро знаходиться подалі дуже гармонійно вписується в цю картину.

Дивіться також:  Народ у казках Салтикова-Щедріна твір

Художник так і не встиг домалювати цю картину. Це його останнє намальоване полотно, яке увековечило Віктора Юхимовича Попкова. Більшість його темами для робіт було покоління людей, на яких відігралася Вітчизняна війна. Тому безліч його робіт сірі. Суворі обличчя, тьмяні відтінки простота все це про картині Попкова.

Я вважаю що саме в цю погоду Попкова навіяло натхнення писати такі картини, в яких тьмяні кольори, але і в теж час цікава цветавая гамма,кожен художник влаживает душу у свою творчість і ця картина не виняток. Він зміг передати те що у нього всередині, на полотні.

Опис картини Осінні дощі Пушкін

Сьогодні я розглядаю картину Віктора Юхимовича Попкова «Осінні дощі». Перед тим, як перейти до опису самої картини, хочеться приділити увагу особистості художника. Віктор Юхимович Попков був народжений 9 березня 1932 року і був нагороджений державною премією СРСР, але вже посмертно. Він зробив свій величезний в скарб у розвиток живопису в Росії.

У свій час, головним його досягненням стала персональна виставка в Третьяковській галереї, для автора ця щабель в творчості означала досягнення успіху, що цілком природно.

Картина «Осінні дощі» була написана в 1974 році, це полотно стало посмертним, адже після написання картини художник помер. Такі події, надають картині ще більше утопічне настрій, хоча і без цього, вона здатна занурити людини в якийсь смуток, мрійливість. На полотні зображено знайомий всім силует самого головного поета Росії – Олександра Сергійовича Пушкіна. Напевно, за його рядками і писалася знаменита картина. Досить тільки згадати знайоме всім вірш:

Опис поета осіннього пори року дуже підходить під картину «Осінні дощі». А. С. Пушкін розслаблено стоїть на ганку будинку і спостерігає за осінньою природою, дивиться вдалину, вдивляючись в жовті барви осені. Десь далеко біля пагорбів вальяжно тече річка, обрамлена яскравою листям дерев.

Дивіться також:  Твір Лист Онєгіну від себе (від свого імені)

Пушкіну потрібно зовсім трохи спуститися, щоб виявити дрібні, прохолодні калюжки, які розташувалися біля ступенів будинку, а осіннє небо обдарував калюжки золотим сяйвом. Олександр Сергійович все дивиться в далечінь і про щось мріє, а бути може, складає в голові рядки нових віршів…

Для мене ця картина, в першу чергу справжній витвір мистецтва, бо тільки геній може відобразити на полотні те, що згодом буде зачіпати струни людської душі. Довго вдивляючись у картину, в моїй голові почали переважати мрійливі думки, виникати нові чарівні, але сумні мрії.

Віктору Юхимовичу Попкову вдалося здійснити задумане, його картина стала певним з’єднанням душі поета і художника. Приносячи в наш світ все більше сенсу і духовності та любові до прекрасного.

8 клас.