Твір Аріна Власьевна мама Базарова
Орися Василівна Базарова була матір’ю головного героя. Читач її бачить як добру повненьку стареньку, яка побачивши сина, відразу кидається йому в обійми. Народилася вона в шляхетній родині і виховувалася і зростала у слухняності і віру в релігію. Вона була дуже забобонною людиною, і вірила в потойбічні сили і всяку нечисть. Також, недуги вона лікувала лише народними засобами. Оскільки вона дуже сильно завжди шукала силу в травах і природі. Вона також вірила у різноманітні знаки природи, і не їла деяку їжу через своїх особистих забобонів. Вона була на рідкість дуже недовірливою жінкою, завжди чекала якогось великого нещастя, і відразу починала ридати, якщо згадувала про щось сумне. Таких жінок, як вона вже ніде не зустрінеш це точно, але головне, не зрозуміло чи це погано.
Наприклад, вона не вживала в їжу яловичину, сир, картоплю і зайців, кавун. Але їй подобалося їсти від душі, як каже її зовнішність, але вона також регулярно постила. У своєму житті вона багато чого боялася, наприклад, мишей, рептилій, навіть грому, і багато чого ще.
Спала вона десь близько 10 годин в день, крім тих днів, коли у її чоловіка був головний біль, вона не могла заснути.
Їй не подобалося читати, за все своє довге життя вона прочитала всього лише пару книг, і то навряд чи до кінця. Вона добре знала домашню роботу, закупівлю продуктів, але сама ніколи цим не займалася, а відправляла своїх слуг.
Будучи вихованою в шляхетній родині, вона дуже добре розуміла навіщо потрібні слуги, і де їх місце. Хоч і з повагою ставилася до слуг, і часто подавала милостиню бідним.
Будучи ще молодий, Орися Василівна була дуже милою і красивою дівчиною, яка всією душею раділа життю, і навіть трохи говорила французькою мовою і грала в своє задоволення на клавікордах. Але відразу після того, як її батьки, не спитавши в неї, видали її заміж за нелюбого їй людини, та ще й проти її волі, вона відразу перестала радіти життю, та й говорити мелодійним французькою мовою, та й перестала грати, життя перетворилося для неї на нудне дію. Після шлюбу всіма справами в їх маєтку повністю зайнявся її чоловік – Василь Іванович.
Найбільшою радістю для неї був син.
