Образ і характеристика Барині в оповіданні Муму Тургенєв твір

Розповідь великого російського письменника В. С. Тургенєва «Муму» був написаний в кінці дев’ятнадцятого століття. Прототипом головної героїні твору є мати письменника. Події, про які оповідає автор, відбувалися насправді в будинку його матері.

Головний персонаж оповідання – стара багата пані, що живе у великому особняку в центрі Москви. Серед кріпаків, що оточували поміщицю, був двірник. Герасим був досить великої статури. Значний з вигляду, двірник мав один фізичний недолік: він був глухонімий з тих пір, як з’явився на світ.

Людині з села важко було звикнути до життя в місті. Герасим нудьгував по селі, по рідній домівці. Проте, в роботі він проявляв старанність і бариня була ним задоволена. Поступово обживаясь і звикаючи до нового життя, двірник став виділяти серед всіх дворових пралю Тетяну. Вона побоювалася Герасима з-за його значних розмірів. А двірник, як міг, доглядав за нею і чекав слушної нагоди, щоб повести Тетяну під вінець. Для цього потрібно було запитати дозволу у поміщиці.

Але стара пані вирішила все по-своєму. Вона видала молоду пралю за черевичника, який безпробудно пив. Для того, щоб обдурити Герасима, Тетяну змусили прикинутися п’яно. Та так, щоб це побачив двірник. Герасим не любив питущих людей, по-своєму переживав своє горе. Він не показувався у дворі цілу добу.

Так двірник в один момент втратив свою любов і всі надії на тихе сімейне щастя. Через деякий час Тетяну з чоловіком відправляють жити в село. Так побажала бариня. А Герасиму довелося врятувати з води цуценя. Тепер цей маленький пухнастий клубочок став предметом його турботи і уваги. Двірник не міг розмовляти, він тільки виголошував мукаючі звуки. Тому кличка собаки з його вуст звучала: «Муму».

Дивіться також:  Характеристика героїв роману Батьки і діти Тургенєва твір

Собачка підросла і була дуже прив’язана до Герасиму. Одного разу бариня, помітивши тварина у дворі, веліла привести Муму до неї. Непривыкшая спілкуватися ласкаво, поміщиця налякала бідна тварина. Коли собака загарчала, бариня прийшла в сказ. Вона звеліла позбутися собаки. Двірнику довелося втопити нещасну тварину.

Ось так із-за бездушності і жорстокості старої барині постраждали не тільки Тетяна і Герасим, але і безневинну тварину.