Твір про Настю
На твір Комора сонця письменника Михайла Пришвіна надихнули спогади про Великої Вітчизняної війні, а саме про важких геройських часи в рідних краях. Дана казка уособлює пошук сенсу і правди життя. Головне це пошук мрії і її виконання.
Головними героями казки-були постає перед нами Настя і Митраша. Їх образи поєднують в собі і позитивні, і негативні сторони характеру. Тут переплітаються реальні і казкові події, які приводять нас до серйозних роздумів. Діти в ранньому віці залишилися сиротами, втративши батька на війні, а мати від важкої хвороби. Життєрадісний хлопчик Митраша дуже любив свою старшу сестру. Особливістю його характеру було те, що свої не дорослі роки він був цілеспрямований і впертий. Митраша був справжнім чоловіком і прикладом наслідування для кожного з нас. Автор з усією любов’ю і турботою називає його мужичок у мішечку, а Настю золотий курочкою.
У творі дівчинка є відображенням покійної матері. Їй дванадцять років і її веснянки з золотим відливом і злегка кирпатий носик приваблюють погляд. А волосся такого ж відтінку доповнювали її юну красу. Працьовитості хлопців можна дивуватися. Настя на правах старшої сестри любила домашніх тварин і чудово за ними доглядала. А брат з великим завзяттям допомагає вести господарство, що складається з корови, теляти, вівці, поросята і курки.
Розсудливість Насті відрізняє її від брата. Вона намагається переконати його від ходіння по дорозі, яка заболочена. Вона обережно йде по протоптаній стежці за журавлиною. Але у цієї дівчинки є і неприваблива сторона. Настя трохи егоїстична, це дає відображення в епізоді сварки з братом. З-за своєї жадібності її одного разу мало не вкусила змія. Жага наживи ягодами трохи не коштувала дівчині страждань, а може і життя. Це подія протвережує Настю і вона починає цінувати не тільки навколишню природу, але її охоплює тривога про Митраше, який пішов в іншу сторону лісу. Коли за помахом чарівної палички Митраша рятується від смерті, то Настя вирішує спокутувати свій гріх, а саме жадібність, віддаючи кошик з ягодами евакуйованим дітям.
Весь твір вчить нас відрізняти хороше від поганого, а так само є досить повчальним. Силі духу Митраши і Насті залишається тільки заздрити і прагнути до досягнення такої ж доброти, яка виходить від хлопців. Життєві труднощі, а саме втрата рідних змушує задуматися про життя і йти тільки по правильному шляху разом, забуваючи про всіх дрібних розбіжності і проблеми.
