Образ і характеристика Понтія Пілата в романі Майстер і Маргарита Булгакова твір

«Майстер і Маргарита» є однією з найбільших робіт Булгакова. Роман досить не простий в розумінні, але в ньому закладений глибокий зміст, який автор передає читачеві. Даний роман, складно віднести до якого-небудь певного жанру. Це роман-притча, роман сатиричний з філософським нахилом. Все починається з того, як у романі з’являється одні з головних героїв – диявол. Після цього ведеться багато міркувань з приводу вибору людини. При цьому людина вірить в бога, або ні. Основна ідея і думка роману, проглядаються тоді, коли перед читачем постає образ Ієшуа і прокуратора Понтія Пілата.

Понтій Пілат є прокуратором, він має владу над людьми. Цей герой від усієї душі показує те, що йому ненависний місто Ерлашаим. Можливо це через його ролі в цьому місті. Цей чоловік суворий і безкомпромісний. Його слово тут закон і сила в його понятті формує закон і порядок. Прокуратор колись-то був людиною військовим, він не раз відчував небезпеку. Він розуміє, що на вершині тільки той, хто сильнішими, мудрішими. Для того, щоб тебе поважали потрібно відкинути жалість. Пилат впевнений в тому, що якщо людина має владу, то у нього можуть бути тільки одні вороги і ні яких друзів. Римський Імператор є для прокуратора самим сильним і авторитетним людиною. Відповідно він поставлений у Ерлашаиме імператором, значить тут він бог. Може бути, коли-то він і був іншою людиною, що досить помітно, але зараз він такий, який є. Всі його основні риси, що являють впливом даної йому влади.

Даним герою в місті немає рівних людей за статусом і не тільки, йому просто не з ким поговорити на рівних, всі люди йому не цікаві. У Понтія Пілата є тільки один друг, це його вірна собака. Коли вони зустрілися з волоцюгою Ієшуа, то прокуратор відчув, що з ним спілкуються на рівних. Йому здалося, що він може спілкуватися з філософом вічно. Ця людина, де проповідують своє вчення, має сміливість сперечатися і заперечувати словами прокуратора. До того все відбувається так, що Пилат навіть відразу не розуміє, що його слова для волоцюги не закон. Ієшуа дотримується думки, що у світі всі люди добрі, а злих людей немає. Філософ говорить тільки правду, йому не навіщо брехати, адже правду говорити не завжди легко, але завжди приємно. Для прокуратора Ієшуа був досить цікавою особистістю.

Те, що Га-Ноцрі не винен, Понтій Пілат зрозумів відразу. Він намагається врятувати волоцюгу життя. Пілат не бажає вбивати нещасного. Але він не зміг змінити думку первосвященика. У підсумку Ієшуа засудили до страти. Після цього, прокуратор не може собі пробачити такого рішення і картає себе за це все життя.

Дивіться також:  Образ і характеристика Майстра в романі Майстер і Маргарита Булгакова твір

Варіант 2

Це один з найважливіших образів в романі Булгакова, а якщо розглядати частину «роману в романі», написаний Майстром, то один з двох головних героїв.

Формально це негативний персонаж. Але не потрібно судити самих людей, а тільки їх вчинки, адже так і підходить до цього Булгаков. Так, Пилат відправляє на мученицьку (і ганебну) смерть праведника. І сам Понтій розуміє, що зовсім не прав… Всім відомо, що Пилат б вважав за краще відправити на заслужену кару справжнього злочинця, а доводиться цього головоріза відпустити. І все тому, що церковники відчувають, що діяльність, мовлення, саме існування Ієшуа для їх системи небезпечніше. І от обставини, вплив цих шкідливих людей похилого віку з церкви, де процвітає торгівля. Плюс хитке становище самого римського ставленика. Все-таки він приймає неправильне для вищого сенсу і для власної душі рішення.

Але за це він покараний страшним самотністю. Відразу малюється цей образ з останніх сторінок роману, коли Пілата знаходять сидить вже тисячі років на стільці, а поруч з ним його вірна собака – єдиний друг… Він мучиться, думає, що шкодує про скоєне, чекає… І він заслужив прощення.

Думаю, що образ цей гідний співчуття. Такий вже цей Пилат, як я це бачу, військовий. Тобто він звик до дисципліни, до того, що є «чорне і біле», правильне і неправильне. І що все зрозуміло! А тут зло добром прикидається… І ще потрібно було зробити щось, що зруйнувало б систему. Не думаю, що герой боявся втратити посаду, дохід… Він би ризикнув всім заради цього щирого і доброго «цілителя». Пилат адже так перейнявся тим, що Ієшуа врятував його від страшної головного болю. Їхні розмови були настільки цікаві для Пілата, так вражали його слова бранця. Він захоплювався його спокоєм і стійкістю.

Але таких людей, як Пілат, не завжди може збити з «їх» шляху навіть любов. Сильне почуття їх може налякати, як не злякає будь-яка фізична загроза. Заради любові залишити навчання, кинути кар’єру… А що скажуть батьки, колеги? По-моєму, Пилат відчуває відповідальність за все, йому здається, що він не може порушити заведений порядок, при всій своїй силі.

У будь-якому випадку, Пилат у всіх сенсах сильний чоловік проявив слабкість.

Твір Характеристика і образ Понтія Пілата

Михайло Булгаков з тієї когорти письменників, що стають знаменитими після смерті.

Дивіться також:  Твір Понтій Пілат і Ієшуа (зустріч, розмова,суперечка, діалог) в романі Майстер і Маргарита

Хоча і за життя йому приділялося досить багато уваги з боку керівництва СРСР і особисто товариша Сталіна. Його роман, що став кульмінацією його творчості, не сподобався товаришеві Сталіну. Він став купатися в світової слави після їх смерті. Багато критики, в тому числі богослови, ставлять його в один ряд з Євангелієм. І називають роман євангелієм від Сатани. У нашому творі ми розглянемо протистояння почуття боргу і боягузтва, тягар влади і особистої відповідальності за ті дороги в житті, які ми свідомо обираємо.

У центрі твору діалог, суперечку, ідейна боротьба прокуратора Іудеї Понтія Пілата і сина божого Ісуса Христа (Ієшуа Га-Ноцрі). Прокуратор будучи розумним і досвідченим адміністратором, ще до закінчення допиту зрозумів, що Ієшуа ні в чому не винен. Більше того, він розуміє, що Ієшуа говорить щиру правду. Але Понтій Пілат живе не по правді і совісті, а виходячи з «державної необхідності». Він злякався. Він злякався. Страх втратити владу перетворили відважного воїна, яким він був у минулому, у цинічного і байдужого до всього боягуза. Причому байдужого не тільки по відношенню до інших. Він одночасно з вироком Ієшуа і виніс вирок собі. Страшні головні болі міг зняти тільки він – син Бога. Тільки Ієшуа міг зняти і ту страшну ношу гріхів, яку ніс у своїй душі Пилат. Прокуратор відмінно розумів, що виправдання Га-Ноцрі змінить його життя кардинально. Ось чого злякався найбільше Понтій Пілат. Змін у звичному плині життя. Нових емоцій, нових знань, нових справ і нових поглядів. Булгаков представив Ієшуа як месію, не усвідомлює себе месією. Але як би не ховав Булгаков цілісний образ Христа, той все одно бачив майбутнє. І він усе простив. Тому, що Бог є Любов. І він прийняв смертні муки під порятунок всього роду людського, у тому числі і на спасіння Понтія Пілата. Булгаков теж пробачив цей гріх боягузтва. І зробив так, щоб Майстер крикнув: «Вільний! Вільний! Він чекає на тебе!»

Понтій Пілат зробив свій вибір і покрив себе історичною ганьбою. Ісус Христос зробив свій вибір і смертю смерть подолав. Кожен християнин в залежності від місця народження наділений різними видами прав і свобод. Але головна серед них – це дана Богом свобода вибору. І то як ми користуємося цим безцінним даром, на користь всіх або тільки собі, і визначає наш земний і «небесний» шляху.

Варіант 4

Знаменитий роман Булгакова “Майстер і Маргарита” привабливий своїми діючими героями. Образ прокуратора Іудеї значний, бо Понтій Пілат вважається суперечливим героєм.

Дивіться також:  Образ і характеристика Швондера в повісті Собаче серце Булгакова твір

Служба його відбувається в Ершалаиме. Завдання персонажа здійснювати правосуддя, карати злочинців.

За всі свої довгі роки прокуратор, незважаючи на те, що робота не приносила радості, зберігав в собі такі якості, які безповоротно допомагали при проведенні чесного суду. Понтій Пилат, яким його створив Михайло Опанасович, достатньо мудрий, йому не чужі моральні поняття. Нехай оточує героя охорона, прокуратори, так чи інакше, самотньо на душі, поруч немає того, хто може дійсно усвідомити тягар Пілата. Щиро володар здатний лише з псом на ім’я Банга. Собаки, і справді, кращі друзі людини!

Одна справа, якесь обставина може дати вірну і достовірну характеристику людини. Лише вчинок, здійснений одного разу, здатний визначити тебе, як особистість.

Понтій Пилат, до якого під суд привели мандрівника Ієшуа, вступив боягузливо.

Ієшуа своєю майстерністю говорити і правильно мислити, намагався пояснити прокуратуру, що він ні в чому не винен. Мандрівникові вдається зачепити душу Понтія Пілата, проте в останній момент, коли з’явилась надія на порятунок у Ієшуа, прокуратор Іудеї змінює власне рішення. Чому? Вся справа в боягузтві головного героя, бо, коли встає рішення між збереженням статусу або ж здійсненням правосуддя, Понтій Пілат вибирає перше, так як влада для нього важливіше. Варто врахувати, що Ієшуа, вважав боягузтво страшним злом. І Булгакову, автору цього незвичайного твору, не ігнорували думку мандрівника. Так, прокуратор після смерті Ієшуа жорстоко мучиться, його з’їдає щодня совість.

В результаті Михайло Опанасович ясно дає зрозуміти: один боягузливий вчинок у житті людини може призвести до суворих наслідків, до страшних мук совісті, до душевних переживань. Не варто робити вибір, пов’язаний з власним становищем, бо влада і панування не вічне в цьому світі, а сумління за скоєне, за прояв співчуття, за не здійснення правосуддя, буде мучити тебе і постійно нагадувати про себе. Тому так важливо у складних ситуаціях не трусити, зберігати самовладання, інакше важко буде впоратися з наслідками, як прокуратуру Понтія Пілата. Автор намагався продемонструвати людини величного, який, стикаючись з вибором, дає відповідь на користь себе. І такий герой відразу надається в очах читачів боязким людиною, пихатим, не здатною на співчуття. Однак не варто забувати, що людям потрібно давати другий шанс. І Булгаков, як людина релігійна, не виявляється жорстоким. Він допомагає персонажу, позбавляючи від лютих мук.

Так чи інакше, завжди потрібно реалізовувати себе, передусім, морально, духовно, а не матеріально!!! І тоді в кінці шляху станеш, як Понтій Пилат: “вільним”.