Образ і характеристика Швондера в повісті Собаче серце Булгакова твір

У повісті М. Булгакова «Собаче серце» усі персонажі представлені в контексті тих історичних подій, які відбувалися в 20-е роки століття – в той час, коли створювався твір. Не є винятком і образ Швондера – голови будинкового комітету.

Швондер не є представником робітничого класу: він чиновник нової формації, бюрократ. Для нього важливі інструкції, вказівки згори. Він функціонер, який живе за правилами, придуманим іншими. У нього немає нічого свого: він говорить штампами, повторює чужі слова. У нього немає навіть свого імені. З першої появи і до кінця дії він проходить перед читачем тільки під прізвищем – Швондер.

У Калабуховском будинку для Швондера не існує людей – талановитих, знаменитих, прямо у нього на очах, роблять великі відкриття. Для нього все тільки мешканці, у яких повинні бути рівні умови проживання і обов’язково повинні бути документи. Навіть для колишнього пса, перетвореного в людини професором Преображенським, Швондер вимагає зробити паспорт і прописку.

У справі виховання нового мешканця в дусі революційних ідеалів Швондеру дістається головна роль. Саме намагається зробити з Шарікова пролетаря, правда, не здогадуючись про те, що результат його роботи буде небезпечний для оточуючих, навіть для нього самого. Просуваючи Шарикова на посаду, вселяючи йому думка про необхідність відстоювати свої права, підсовуючи для читання недоступні його свідомості революційні книжки, Швондер сприяє тому беззаконню, який невдалий продукт геніального експерименту Преображенського починає чинити на ввіреній йому території. Саме за відсутність розуміння наслідків своїх дій Швондер буде названий у повісті «найголовнішим дурнем».

Швондер в повісті представлений, насамперед, як представник нової влади. Саме в цьому амплуа він і вперше з’являється перед читачем, саме з позицій влади він звертається з професором Преображенським, намагаючись його «ущільнити» і позбавити двох кімнат. Всі три появі «на сцені» Швондера – це реалізація його посадової функціоналу: він приходить тільки як особа, наділена певними обов’язками. Дії його абсурдні, слова не завжди зрозумілі з першого разу. Але він на службі у радянської влади і готовий, якщо йому буде дано наказ, знищувати її ворогів будь-якими способами. У Преображенському він бачить ворога: саме з цим пов’язана та боротьба, яку він буде з ним вести протягом усього дії повісті.

Дивіться також:  Образ і характеристика доктора Борменталь в оповіданні Булгакова Собаче серце твір

Конфлікт професора Преображенського зі Швондером, який становить одну з сюжетних ліній повісті, не є особистісним конфліктом. Можна сказати, що Булгаков показує через конфлікт Преображенського і Швондера конфлікт особи і мас, індивідуальності в його творчому потенціалі і обмеженості, сірості й убогості «гвинтиків» нової системи. Не тільки тому, що Швондер другорядний персонаж, представлений з індивідуальних характеристик тільки густою копицею кучерявого волосся і пихатої промови, неможливо сприймати його як конкретну особу. Швондер – уособлення негативних проявів нової влади, які чужі наукової інтелігенції в особі професора Преображенського.

Варіант 2

Головним антагоністом професора Преображенського в повісті М А Булгакова «Собаче серце» є хтось Швондер, керуючий жилтовариществом будинку, де проживає вчений. Їх взаємне неприйняття йде по наростаючій. Описуючи стосунки Швондера і Преображенського, автор приходить до глибокого соціального узагальнення про неможливість мирного співіснування інтелігенції з переможцем пролетаріатом, розуму і делікатність з невіглаством і хамством.

Швондер є яскравою ілюстрацією висловлювання Томаса Карлейля про те, що «всяку революцію задумують романтики, здійснюють фанатики, а користуються її плодами пропащі негідники». Швондер поєднує в собі риси як фанатика, так і негідника. Час дії повісті дозволяє припустити, що він брав активну участь у революційних подіях. Він взагалі людина активна і діяльна. Начитавшись книжок, написаних класиками марксизму, Швондер повірив у них, як у Святе письмо і фанатично пропагує ці ідеї всім, включаючи новоявленого мешканця громадянина Шарикова.

Участь Швондера в революції принесло для нього плоди, якими він вже почав активно користуватися. Ставши керуючим жилтовариства, він відразу почав встановлювати свої порядки. Як відомо, чим менше начальник, тим більше в ньому амбіцій і самодурства. І нехай у під’їзді зникли вазони з квітами і килими, наплевано, брудно і немає електрики. Зате вечорами члени жилтовариства співають революційні пісні.

Дивіться також:  Твір Кохання у романі Майстер і Маргарита Булгакова

У Швондера дуже розвинене класове чуття. Він безпомилково визначає професора Преображенському класового ворога. Професор не любить пролетаріат, а Швондер в особі професора ненавидить всю інтелігенцію. Він змушений терпіти Преображенського на своїй території, тому що влада заборонила йому чіпати вченого з світовим ім’ям. Але це не заважає Швондеру турбувати професора різними дрібними капостями.

Найбільше Швондера обурює, що вчений займає цілих сім (!) кімнат. Спроба потіснити професора зазнала невдачі, але Швондер від своїх планів не відмовився. Поява у квартирі професора Шарикова довелося як не можна більш до речі. Наполягаючи на прописку Шарикова, Швондер намагається хоча б у такий спосіб потіснити професора. Забиваючи голову колишнього пса пропагандистським идейками, шляхом словесної демагогії налаштовуючи його проти свого «творця», Швондер отримує в особі Шарикова надійного союзника у боротьбі з Преображенським. Той факт, що Кульок вирішує донести на професора, говорить про те, що «учитель» Швондер явно досяг успіху в справі виховання «нової» людини.

В повісті чітко помітно негативне ставлення автора до цього персонажа, яке природним чином передається читачам.

Твір про Швондера

Михайло Опанасович Булгаков написав свою повість «Собаче серце» в січні-березні 1925 року. Але опублікували її лише після його смерті – в 1980-х роках. Можна припустити, що це з-за того, що твір пронизаний іронією, зневагою до пролетаріату. Саме через образ Швондера автор показує правлячий клас аморальним, легкодухим і егоїстичним.

Вперше Швондер з’являється в повісті, коли вступає на посаду головою будинкового комітету, і відправляється в квартиру професора Преображенського, щоб «набити» квартири в будинку, так як, на його думку, Пилип Пилипович займає надто багато кімнат (сім!). Але професор, не церемонячись, виганяє Швондера, залишивши його ні з чим, і в подальшому, поскаржившись на нього вищому керівництву. З цього моменту і починається протистояння двох героїв.

Дивіться також:  Доктор Стравінський у романі Майстер і Маргарита (професор) Булгакова

Кербуд Швондер – це типовий представник пролетаріату, «фанатик» нового режиму. Він молодий, амбітний, готовий на все, щоб насолити професору. А для боротьби з Філіпом Пилиповичем, ненависником пролетаріату, він використовує результат його експерименту – Шарикова, вселяючи Шарікову думка, що той може оформити частину житлоплощі і прописку в квартирі Преображенського, підсовуючи спеціальну літературу. Також Швондер визначає Шарикова на керівну посаду у відділ з очищення Москви від бродячих котів, подає йому ідею написати донос на професора. Всіма цими діями Швондер веде «холодую війну» з Преображенським. Його не хвилює, як веде себе Кульок, що робить, головне для Швондера – вкласти в голову Шарикова ази потрібної ідеології і вивести з рівноваги професора.

Підводячи підсумок, можна сказати, що образ Швондера – це образ неосвіченого, егоїстичної людини з низинними людськими якостями, він є протилежністю професора Преображенського, завдяки цьому образу Булгаков висміює всі пороки лідируючого класу. Підбурювач, який заради своїх цілей, готовий піти на багато низькі вчинки. Нерассудительный, агресивний, преклоняється перед владою, законами і документами, він як ідеальна пішак для вищестоящої влади. Під виглядом допомоги та турботи про долю Шарикова проштовхує ідеї нового класу.