У повісті М. Булгакова «Собаче серце» усі персонажі представлені в контексті тих історичних подій, які відбувалися в 20-е роки століття – в той час, коли створювався твір. Не є винятком і образ Швондера – голови будинкового комітету.
Швондер не є представником робітничого класу: він чиновник нової формації, бюрократ. Для нього важливі інструкції, вказівки згори. Він функціонер, який живе за правилами, придуманим іншими. У нього немає нічого свого: він говорить штампами, повторює чужі слова. У нього немає навіть свого імені. З першої появи і до кінця дії він проходить перед читачем тільки під прізвищем – Швондер.
У Калабуховском будинку для Швондера не існує людей – талановитих, знаменитих, прямо у нього на очах, роблять великі відкриття. Для нього все тільки мешканці, у яких повинні бути рівні умови проживання і обов’язково повинні бути документи. Навіть для колишнього пса, перетвореного в людини професором Преображенським, Швондер вимагає зробити паспорт і прописку.
У справі виховання нового мешканця в дусі революційних ідеалів Швондеру дістається головна роль. Саме намагається зробити з Шарікова пролетаря, правда, не здогадуючись про те, що результат його роботи буде небезпечний для оточуючих, навіть для нього самого. Просуваючи Шарикова на посаду, вселяючи йому думка про необхідність відстоювати свої права, підсовуючи для читання недоступні його свідомості революційні книжки, Швондер сприяє тому беззаконню, який невдалий продукт геніального експерименту Преображенського починає чинити на ввіреній йому території. Саме за відсутність розуміння наслідків своїх дій Швондер буде названий у повісті «найголовнішим дурнем».
Швондер в повісті представлений, насамперед, як представник нової влади. Саме в цьому амплуа він і вперше з’являється перед читачем, саме з позицій влади він звертається з професором Преображенським, намагаючись його «ущільнити» і позбавити двох кімнат. Всі три появі «на сцені» Швондера – це реалізація його посадової функціоналу: він приходить тільки як особа, наділена певними обов’язками. Дії його абсурдні, слова не завжди зрозумілі з першого разу. Але він на службі у радянської влади і готовий, якщо йому буде дано наказ, знищувати її ворогів будь-якими способами. У Преображенському він бачить ворога: саме з цим пов’язана та боротьба, яку він буде з ним вести протягом усього дії повісті.
Конфлікт професора Преображенського зі Швондером, який становить одну з сюжетних ліній повісті, не є особистісним конфліктом. Можна сказати, що Булгаков показує через конфлікт Преображенського і Швондера конфлікт особи і мас, індивідуальності в його творчому потенціалі і обмеженості, сірості й убогості «гвинтиків» нової системи. Не тільки тому, що Швондер другорядний персонаж, представлений з індивідуальних характеристик тільки густою копицею кучерявого волосся і пихатої промови, неможливо сприймати його як конкретну особу. Швондер – уособлення негативних проявів нової влади, які чужі наукової інтелігенції в особі професора Преображенського.
