На сторінках повісті В. Р. Короленка зображені образи дітей. Серед них є бідні діточки. Це брат і сестра Валек і Маруся. У них немає матері. Виховує їх Тыбурций. Хоча слово «виховує» навряд чи доречно в умовах покинутій вежі, в сирих стінах якої вони знайшли собі притулок. Серйозна хвороба, викликана життям у вогкості й пітьмі, – це швидше закономірність, ніж несподіванка.
У повісті є й інша пара хлопців. Це теж брат і сестра Вася і Соня. Вони є дітьми судді. Матір дуже рано померла, залишивши їх сиротами. Батько насилу справляється з втратою дружини, він постійно думає про неї, згадує її.
Чотирирічна Софійка сильно схожа на покійну матір, тому батько дуже любить її. У Софійки няні, які займаються її вихованням, доглядають і доглядають за нею. Завдяки їм дівчинка завжди доглянута, красиво і акуратно одягнена. Волосся її розкуйовджене, в них вплетені червоні стрічки. Її вчасно годують і водять гуляти. Одним словом, батько робить все для того, щоб донечка росла в хороших умовах, була оточена турботою і теплом. Сонечка сяє здоров’ям. На неї приємно дивитися.
Соня, хоча і вередлива дитина, але вона дуже любить старшого брата. Вася теж тягнеться до неї всім серцем. Вони дружні і мріють більше часу проводити разом.
Кращі якості Соні проявляються, коли Вася просить у неї на кілька днів улюблену ляльку. Спочатку дівчина чинила опір, притиснувши до себе величезну красиву ляльку. Це був подарунок матері, якими дорожили все в домі. Однак, почувши історію про хворий і бідної Марусі, Соня погоджується віддати ляльку. Крім того, вона захищає брата, коли на нього падає підозра через зникнення ляльки.
Сонечка, незважаючи на свій вік, почувається дуже ніяково, тому що їй довелося все ж розповісти нянюшкам правду про зникнення ляльки. Але одне те, що чотирирічна дитина намагався зберегти таємницю, вже заслуговує великої похвали.
Соніна лялька, на жаль, не змогла створити дива. Але вона повернула смертельно хворий Марусі радість, подарувала їй посмішку.
Кінець твору змушує ще більше поважати підрослу Соню, яка разом з Васею відвідує могилу Марусі, назавжди залишилася крихіткою!
Твір на тему Соня
Повість «У поганому товаристві» показує читачеві складні дитячі долі, на які дорослі не завжди звертають уваги. Короленка в своїй повісті змушує читача згадати про проблеми соціальної нерівності, самотності і нерозуміння, що виникають між людьми.
Автор дуже яскраво і чітко прописав усі образи в повісті, особливо реалістично представлені образи дітей.
Головні герої ще зовсім діти (в середньому від чотирьох до дев’яти років), але вони вже дуже дорослі, незважаючи на свій юний вік. Головний герой, від імені якого йде розповідь у творі – це Вася. Васі приблизно дев’ять років, він живе в досить заможній родині разом зі своїм батьком і сестрою Сонею.
Образ Соні різко контрастує з дівчинкою на ім’я Маруся – новою подругою Васі. Вася часто проводить порівняння між своєю сестричкою і Марусею. Незважаючи на те, що вони обидві були одного віку-їм по чотири роки, виглядали вони по-різному.
Соня була веселою і рухомий дівчинкою, в її житті не було місця печалі і смутку. Їй подобалося бігати, грати і голосно сміятися, загалом, робити те, що і належить дівчаток її віку.
У Соні красиві сукні і наряди, які їй купую батьки. Вони дуже люблять свою маленьку принцесу. У Соні темне волосся, можливо, не такі густі й розкішні, як у Марусі, але зате в них вплетена дуже красива яскрава стрічка.
Дівчинка живе в красивому і розкішному будинку, у неї є покоївка, яка дивиться за героїнею і заплітає її. Соня ніколи в житті не знала почуття голоду і холоду, ніколи не жила на вулиці.
Братик і сестричка дуже сильно схожі – вони обидва веселі та рухливі діти. І вони ставляться один до одного з теплотою, ніжністю і любов’ю. Однак няня дівчинки найчастіше забороняє їм грати в галасливі і рухливі ігри, боячись за Сонечку. Няня вважає Васю справжнім шибеником. На жаль, батько Васі і Софійки в цьому повністю згоден з нянею. Звичайно, Васю засмучує, що тато більше любить його сестричку, а про хлопчика ніби й не згадує. В дівчинці батько знаходить розраду. А від сина одні розчарування, особливо коли чоловік довідається, що Вася зв’язався з «поганим товариством». На думку батька, син пішов по кривій доріжці, став злодюжкою. Так чоловік починає думати, коли дізнається про те, що Вася взяв ляльку Софійки, не запитавши його дозволу.
Коли на зміну довгим літнім дням прийшли осінні днинки, Маруся сильно захворіла. Вася захотів зробити приємне своїй новій подружці і дарує їй ляльку Соні, яка дозволила йому взяти іграшку. Вася подарував ляльку, не запитавши дозволу у батька, тому батько вважав його дрібним злодюжкою.
У Марусі ніколи не було іграшок, тим більше такої гарної ляльки. Дівчинка прийшла в захват від такого розкішного подарунка Васі. Маля навіть стала відчувати себе трохи краще, подавала надії на одужання.
Соня – це яскравий приклад того, якою має бути дитина. Безтурботна і добра дівчинка, з радістю віддала улюблену іграшку хворої малечі. Соні пощастило, що вона народилася в заможній і люблячої сім’ї, на відміну від Марусі. Короленка яскраво показує поділ людей на багатих і бідних, показуючи проблеми і несправедливість сучасного суспільства.
