Роман М. А Булгакова «Майстер і Маргарита» має цікаве композиційне побудова. Сюжет твору вигадливо переплітається з двох, на перший погляд, різних і не стосуються один одного історій. Частина подій, описаних у романі, відбувається в стінах стародавнього міста Ершалаим. Інша частина подій відбувається в Москві, на початку двадцятого століття.
Реальні події, що відбуваються в житті, в сюжеті чергуються зі сценами, наповненими чарівництвом і містицизмом. Отаким провідником і сполучною ланкою між реальним життям і надприродними явищами є Воланд.
Цей містичний персонаж, який ні в що не втручаючись, проте, впливає на події, що відбуваються навколо. Для того, щоб сталося щось з ряду геть що відбувається, герою нічого не потрібно робити. Для цього у нього є безвідмовні підручні – Кіт Бегемот і Азазелло. Їм достатньо тільки спровокувати людей своєю появою в їхньому житті, а далі герої роману самі все зроблять.
Образ Воланда можна приймати за образ Сатани, описаний алегорично. Він, своєю появою сприяв тому, що деякі жителі Москви, не знаючи, як зрозуміти містичні явища, просто сходили з розуму. Але при всьому цьому цього героя не можна категорично записати в негативні персонажі. Іноді він цілком справедливо карає порочних людей. Це видно на прикладі з директором вар’єте Лиходеевым і алкоголіком Никаноровым.
Володіючи надприродними здібностями, Воланд бачить все, що відбувається в суспільстві людей. Іноді він втручається в хід подій і карає за своїм розсудом людей нечесних і порочних. Деякі люди і їхні вчинки викликають у нього сміх. Не всі люди викликають у нього злу посмішку. Майстер і Маргарита викликали у нього симпатію. Він перейнявся їхніми стражданнями і готовий подарувати їм свободу.
За три дні, які Воланд провів разом зі своїми підручними в Москві, відбулося чимало всяких подій. Те, що відбувається не можна було б назвати буденними явищами. Таким чином, спостерігаючи за суспільством людей, Воланд випробовує їх у різних неординарних життєвих ситуаціях. Реакція людей на те, що відбувається з ними була найрізноманітніша. Одне тільки було незмінним – Воланд давав їм можливість самостійно зробити свій вибір між силами Темряви і Світла.
Твір Характеристика і образ Воланда
Воланд – мій улюблений персонаж, характер, герой… Він настільки мудрий, так красиво надходить, що викликає тільки захоплення у читачів.
Відразу потрібно сказати, що я чула думки церковників проти Воланда. Тобто вони визнають, що у Булгакова образ вийшов таким витонченим, благородним, привабливим, що він просто всім подобається. Але не можна забувати, що це все-таки «головний демон з Пекла». Виходить, що читачі симпатизують «злу» захоплюються «негативним героєм». Але я думаю, що не можна просто ділити світ на біле і чорне. Ще сам Булгаков пояснює, що Воланд хотів би зробити щось погане, але все одно виходить хороший вчинок. Воланд справедливий! Саме його руками наводиться порядок в тій Москві, де процвітають хабарники і подібні їм. І він відновлює справедливість досить витончено, з гумором. Навіть долю Майстра і його жінки вирішує саме Воланд (за договором з Ієшуа).
Цей герой вийшов набагато яскравіше, ніж Ієшуа. Ну, що поробиш… Негативні персонажі (у книгах, фільмах) завжди яскравіше, більше запам’ятовуються.
Воланда ми бачимо в різних ситуаціях, сам він теж різний. Ось тільки, безумовно, розумний.
Спочатку він іноземний професор в парку, який вступає в суперечку з героями. Точніше, він їх дивує ерудованістю. Сам портрет його незвичайний. Наприклад, одне око чорний – мертвий, а другий – зелений і хитрий. Одягнений герой елегантно. Він досить незвичайний для радянської Москви. Він у віці, але досить бадьорий. Його акцент з’являється. То пропадає. Воланд зволить жартувати над людьми. Зрозуміло, що він бачить своїх співрозмовників наскрізь… З ним світа, про яку варто говорити окремо. Важливо, що всі його підопічні теж яскраві персонажі, більш веселі, але готові на все заради свого пана.
Також ми бачимо його у вар’єте, де він благородно спостерігає за москвичами. Він не лізе вперед, віддаючи цю «честь» своїм підопічним. І ось Коров’єв на сцені – розважає публіку. Якби Воланд сам все робив – «руки марал», то це було б дивно. За словами Воланда зрозуміло, що він живе дуже давно, адже він спостерігав і всю цю історію з Пилатом.
І ми бачимо Воланда на балу, де він знову ж таки поступається місце Маргариті. Вона королева. Але їм, звичайно, теж всі захоплюються. І до самого свята Воланд зі своєю свитою відпочиває. Він лежить в халаті, йому лікують ногу. Навіть дивно для могутнього демона, але це додає йому людяності, робить образ суперечливим і цікавим.
Загалом, Воланд – образ яскравий, різноманітний, могутній і дуже важливий. Без нього роман втратив би дуже багато… Цей герой вносить шляхетність, неоднозначність і шарм. Мені він, все-таки, дуже подобається.
11 клас
