Твір Добро і зло в романі Майстер і Маргарита Булгакова

Мені дуже сподобався роман «Майстер і Маргарита», захоплюючий і містичний. Там багато гумору. З приводу добра і зла… Точно, що все там не так просто – не так, як у казках.

Наприклад, Воланд – це саме зло, по ідеї, але виявляється, що він і сам карає злих, і гумором володіє. Його свита не лиходії – монстрами вони точно не виглядають. Хоча з’являються в романі і вампіри (у вар’єте лякають), і відьми (літають на мітлах), і зомбі (на балу), і перевертні (в свиню звернений)… Але вони лише «пустують», вони підпорядковуються більш високим «інстанціях», якщо що.

Бегемот (який кіт) та Фагот (картатий) просто сміються над людською жадібністю, наприклад.

Сцена в цирку з роздачею грошей, які перетворюються в фантики, одна коштує багато.

А добро це Ієшуа. Але він показаний як ніби слабким, він не дарує і Майстру щастя, лише спокій. Воланд готовий сперечатися з Ієшуа, з його посланцем.

Загалом, добро і зло в цьому романі не чорне і біле. Все складно, тут зло може виступати добром. Просто у «злих» тут більш жорсткі методи впливу.

Зло, скоріше, це московські обивателі. Для Майстра, наприклад, критики, які його зацькували. Для поета Бездомного – лікарі, які в божевільні не хочуть йому вірити. Але всіх можна зрозуміти! Люди слабкі, їх шкодує навіть сам Воланд.

Злиться одного разу головна героїня. Маргарита мстить за критику нещасну долю Майстра. Вона зі злом розносить його багату квартиру. Вона випускає свій гнів, ставши відьмою. Але може бути, що вона зробила, насправді, для нього гарну річ… Раптом тільки так вона змогла розірвати його прив’язаність до речей. Раптом він викличе ремонтників і закохається в дівчину, яка працює в службі доставки? Тобто, прочитавши роман, я прийшов до висновку, що будь-яке добро може призвести до зла, а будь-яке зло – до добра.

Якщо б все в житті було пофарбоване або білим, або чорним! Було б так просто… Але казки ми вивчали в початковій школі. Все складніше. Хочеться вірити, що все веде до хорошого.

Але ось дарований Майстру спокій. Начебто, добре. Але якщо Майстер насправді зійде з розуму, то вийде, що це був поганий дар. Або господар недоброю квартирки опинився раптом на морі, так раптом, якщо б залишився, то його б удар трафив від нежданих гостей? Напевно, дуже важливо, що людина робить з тим, що виходить у нього в житті. Можна постаратися все обернути на благо.

Дивіться також:  Образ і характеристика Маргарити в романі Майстер і Маргарита Булгакова

Це люди всі прагнуть спростити: плюс чи мінус. А так подивишся на якусь подію або людину: погано це чи добре. І складно однозначно відповісти…

Короткий твір Майстер і Маргарита – Добро і зло

У романі Булгакова існує ціла ієрархія понять про добро і зло, відрізняється від звичної життєвої концепції. Свою ієрархію автор розвиває в системі головних персонажів, яка чітко ділиться на світ людей і світ вищої сили. У кожному з світів є представники як добра, так і зла.

Так, на стороні добра несподівано виступають темні сили, які творять свої чорні справи в Москві і навіть заподіюють деякий шкоди жителям цього міста. Яке тут добро? Адже якщо подумати, та шкода, заподіяна людям, всього лише спосіб приборкати божевільний народ, якому цікаві лише гроші. Це як якийсь спосіб витягнути їх з вузького кругозору грошових потреб, в якому вони заточені, пробудити в них справжнє зло, яке тимчасово спить в кожній людині.

Свита Воланда являє собою, таким чином, і добро, і зло, що вельми суперечливо. Головне добро, яке вони роблять, це повернення Маргариті Майстри, і вічний спокій, подарований їм обом. Два цих персонажа ніби представляють собою вінець творіння людства, це люди, які пережили біль і страждання, але при цьому вони залишилися людьми лише завдяки любові.

Бік зла являють собою жителі Москви. Це і невіруючий ні в що Берліоз, який і поплатився за своє невір’я і неповагу до вищих сил добра і зла, і члени Массолита, які не були знищені свитою Воланда, але були їм страшенно налякані за їх жадібність і жадібність. Вони не були знищені лише тому, що в них ще був живий невеликий страх перед вищим, тому у них ще є шанс на порятунок своєї душі.

Завдяки всім цим героям автор розкриває свій основний задум. Вся біда людства в їхніх вадах, які переходять з покоління в покоління, з віку в вік. Людина не змінюється, такий висновок автора. Всі люди жадібні до грошей, до багатства й заможності, але не варто звинувачувати і докоряти в цьому, адже в цьому полягає їх природа.

Дивіться також:  Образ і характеристика Понтія Пілата в романі Майстер і Маргарита Булгакова твір

Це твір доводить парадоксальність віри в божественне і сатаническое. Віра в Бога пропонує надію і молитву, а віра в сатану – справедливість, якої так не вистачає в світі.

Твір №3

Роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» – подібно самому автору вельми суперечливе і незвичайне твір. Воно відображає глибоку особистість письменника, його складну духовну сутність.

Герої цієї книги ілюструють собою прояву тих чи інших людських почуттів та емоцій. Але при цьому жодного з них не можна однозначно віднести до позитивної або негативної сторони. Кожен герой цього роману втілює у собі риси як темна, так і світлої сторони, власне так само як будь-яка людина в реальному житті.

Дійові особи твору настільки складні і неоднозначні, що навіть ті персонажі, які на перший погляд здаються суворо негативними (будь то Воланд і вся його свита) або суворо позитивними (чи то сам Майстер або Ієшуа Га-Ноцрі), насправді постійно знаходяться на межі добра і зла. Всі вони не ідеальні, і навіть в самому світлому героя автор прагне показати його вади і недоліки, властиві звичайним людям. І все ж у романі присутній яскраве протиставлення протилежних сил. Наприклад, в історичній частині, присвяченій біблійним сказанням про Ісуса Христа і представленому тут вигляді авторського твори Майстра, яскраво показано «протиборство» римського прокуратора Пілата і злиденного проповідника Ієшуа.

Що стосується Воланда, то цей персонаж, як не дивно і не дивно, не є уособленням зла, як ми його звикли розуміти. Воланд виступає в романі певним мірилом, суддею тих моральних процесів, що відбувалися в романі. Він відчуває героїв роману, а після несе їм покарання або ж навпаки відплата. Сатана постає взірцем справедливості і благородства, як би це дивно не звучало.

Таким чином, автор демонструє абсолютно незвичну для нас картину взаємовідносин добра зі злом. Він прагне звернути увагу читача на те, що межа між цими явищами надзвичайно тонка, ледве помітна.

Твір на тему Добро і зло в романі Булгакова Майстер і Маргарита

«Майстер і Маргарита» – це тонке, неординарне і залишає за собою безліч питань, творіння великого і неповторного генія пера Михайла Булгакова М. А. Він вклав у його написання багато сил і терпіння, працював над його створенням не один рік. В результаті вийшов шедевр, який нині розійшовся по всьому світу не одним тиражем. І неодноразово був екранізований.

Дивіться також:  Характеристика і образ Бегемот у романі Майстер і Маргарита Булгакова твір

Досі літературознавці і критики розходяться в своїх оцінках і думках з приводу цього літературного твору. Але одне відомо точно – воно назавжди увійшло в історію літератури, як одне із самих вражаючих і в той же час до кінця неосмислених і нерозгаданих.

Цей роман вражає своїм змістом. Він підносить добро і зло висміює. В ньому одна з основних ролей належить герою, олицетворяющему розпусту, аморальність – дияволу Воланду. Але найцікавіше, що за допомогою цього персонажа, автор висміює вади і пороки людства. Це можна простежити в багатьох сценах. Наприклад, у вар’єте, коли сатана відкриває публіці жадібність і здатність заради грошей піти на все. Але вчинки Воланда свідчать не про злобі та жорстокості його натури, а скоріше про спроби таким чином викорінити людське варварство, распутность і неуцтво.

Також, захоплює, що через всі оповідання проходить нитка оповідання, написаного Майстром про доброго Ієшуа Га-Ноцрі, який жив за довгі століття до здійснення описаних подій. Він постав перед прокуратором, що славиться своєю боягузтвом і жорстокістю. Витримав з честю майбутню загибель. Але витримав чи прокуратор? Адже він симпатизував хлопцеві, знав, що він не винен і не хотів стратити. Але все-таки зробив це. Напевно, автор намагався донести до читача, що для добра і зла немає рамок, вони існують в будь-якому місці незалежно від часу, чи то минуле, сьогодення або майбутнє.

І в своєму творі Булгаков як би протиставляє Воланда і Єшуа, або, правильніше сказати, проводить паралель між ними. Він описує одні і ті ж особливості тіла і характеру. Наприклад, опис правого ока (в Ієшуа – підбитий, у Воланда – з червоточиною) або знання мов (і той і інший мали в багажі не одну іноземну мову). Це стосується і інших деталей. Але навіщо він стосується одних і тих же деталей. Можливо, він хотів показати, що добро і зло може мати однакові риси, але різнитися самою суттю.

Тема добра і зла неодноразово піднята не одним письменником. Тому Михайло Опанасович торкнувся завжди актуальну і не исчерпывающуюся тему. Можливо, це одна з відповідей на питання: чому так популярний цей роман?