Варіант 2
Одним з основних персонажів твору є військовий офіцер Іван Жилін, який бере участь у бойових діях на Кавказі.
Письменник представляє Жиліна в якості молодого чоловіка, який має дворянське походження з збіднілого знатного роду, є єдиним сином у гаряче улюбленої літньої матері.
Під час поїздки в черговий відпустку додому Жилін разом з товаришем по службі Костылиным потрапляють у полон до суворих татарам, які планують отримати за російських офіцерів значний викуп.
Перебуваючи в полоні, Жилін починає продумувати варіанти втечі, при цьому не розкисає на відміну від Костылина, постійно ниючого і страждає, і намагається виконувати корисну роботу: майструє іграшки для маленьких татарчат, ремонтує поламане зброю та інші предмети, допомагає в лікуванні знатного татарина, оскільки є різнобічним і працелюбною людиною.
На пропозицію татар про отримання великої суми грошей за його звільнення Жилін чесно і відкрито відповідає, що його мати не в змозі виплатити такий величезний викуп, тому сенсу звертатися до неї немає.
Татари, незважаючи на ворожнечу з росіянами, прив’язуються до Івана, цінуючи і поважаючи його сміливість, доброту, щирість, а маленька дівчинка-підліток Діна починає ставитися до Жиліну як справжнього друга, жаліючи його і підгодовуючи.
Нарешті Іван вирішується на втечу, який закінчується невдало з-за товстого і неповороткого Костылина, що затримує бранців. Татари наздоганяли втікачів і поміщають в колодязь, закувавши в дерев’яні кайдани.
З пораненими, стертими ногами, змучений полоном, але не зломлений духом, Жилін робить нову спробу втечі, ретельно підготувавшись і скориставшись допомогою Діни, опустившей для бранця в яму довгий кол.
Пустився в погоню за відчайдушним Жиліним татари, зазнають невдачі, оскільки Івану вдається дістатися до козацької фортеці, де залишається служити до кінця війни. Костылин ж звільняється з полону, завдяки наданому родичами великого викупу.
Оповідаючи про одному з подій російсько-кавказької війни, письменник розкриває справжні патріотичні якості справжніх російських офіцерів, що характеризуються волею до свободи і неминучій перемозі, здатність стійко переносити тяготи і позбавлення військового часу, не забуваючи про вияв людського ставлення до оточуючих, в тому числі і до супротивника.
