Образ і характеристика Жиліна в оповіданні Толстого Кавказький бранець сочинениие

Твір про Жиліна

Головний герой оповідання – російський офіцер із збіднілих дворян, з простим ім’ям Іван.

Дія відбувається під час Кавказької війни. Іван Жилін, єдиний син у матері, отримавши від неї лист, почав збиратися додому у відпустку, побачитися зі старенькою. Під час шляху Івана і його супутника Костылина беруть в полон татари з метою викупу. Костылин беззастережно відправляє листа родичам, що б ті привезли за нього гроші. Жилін, знаючи, що його мати не має заощаджень на викуп, пише свідомо неправильну адресу. Торгуючись за суму викупу з татарами, хоча знає, що ніхто за нього не дасть і рубля, герой показує свій характер, сміливість перед лицем смерті.

Два бранця ведуть себе по – різному. Костылин, і так показав себе зрадником в дорозі, падає духом, постійно ниє, скаржиться. Жилін ж, навпаки, що б відігнати сумні думки, намагається зайняти себе будь-яким можливим справою. Він і годинник своїм мучителям лагодить, і зброю. Заводить дружбу з дівчинкою Діною і дарує їй глиняних лялечок.

За стійкий характер і вмілі руки татари стали шанобливо ставиться до Жиліну, але жага вигоди пересилює в них людські якості. І тільки маленька Діна шкодує бранця і підгодовує його потихеньку коржами і молоком. Навіть зла і вічно голодна дворова собака перейнялася любов’ю до Івана.

Жилін весь час продумує різні варіанти звільнення з полону. Перший пагін закінчився провалом. Товстий, неповороткий Костылин, якого Жилін взяв з собою, скиглив і заважав іти швидше. Івану довелося тягти його на собі. Татари наздогнали втікачів і посадили в яму, закувавши ноги в дерев’яні колодки.

Спроба зробити підкоп так само зазнала невдачі глину ніде було складати непомітно.

Дивіться також:  Аналіз роману Воскресіння Льва Толстого твір

І тоді, в третю спробу, Діна допомагає йому вибратися з ями, опустивши до нього довгу жердину. За одну ніч, зібравши всі свої сили, з пораненими ногами, в колодках, Жилін долає велику відстань і добирається до фортеці козаків. Вже на підході до фортеці його мало не наздогнали татари, кинувшиеся за ним у погоню, але козаки зуміли відбити героя.

Прізвище «Жилін» автор дав своєму героєві як характеристику – міцний і фізично і морально, витривалий.