Ми стикаємося з письмовою мовою повсюдно: в соціальних мережах, коротких повідомленнях друзям і близьким, у службових листах колегам, а хтось і в школі. Дуже часто у дітей і дорослих виникають труднощі при написанні однієї та двох “н” у прислівниках, адже ця тема є однією з найскладніших в російській мові.
Прислівник – це…
Як ви зазвичай смієтеся? Весело, голосно, скромно? І що ж це за частина мови характеризує ваш сміх? Це прислівник, воно допомагає нам описувати наші дії (крокувати швидко, жити дружно), який-небудь ознака (дуже швидко, дуже веселий), предмет (читання вголос, прогулянка пішки). Щоб знайти прислівник у тексті, досить задати питання: “як?”, “де?”, “коли?”, “куди?”, “звідки?”, “чому?”, “навіщо?”. Прислівники належать до сталий морфологічних одиниць, вони не можуть схилятися або спрягаться, не мають закінчень, роду і числа. І тільки якісні прислівники можуть мати ступені порівняння.
Значення прислівників
За змістом прислівники ділять на дві категорії: обставинні й означальні.
Обставинні (позначають ознаку дії):
- Часу (прийшов вчора).
- Міри та ступеня (трохи запізнився).
- Способу дії (біжить швидко).
- Місця (йде далеко).
- Причини (нагримав зопалу).
- Цілі (ненавмисно впустив).
Означальні (позначають ознаку якості, іншої ознаки):
- Кількісні (багато спав).
- Якісні (страшно втомився).
- Порівняння і уподібнення (по-вовчому вив).
- Способу і способу дії (подорожувати вплав).
- Сукупності (сиділи вдвох).
Ступені порівняння прислівників
Прислівники, як і прикметники, можуть мати порівняльну і чудову ступеня.
Під порівняльної ступенем розуміється який-небудь ознака, що виявляється в більшій чи меншій мірі. Вона утворюється за допомогою слів “більше”, “менше”, суфіксів “-її”, ” -“, “- е”, “вищою”. Наприклад, більш тихо, тихіше.
Чудова ступінь використовується для додавання експресії, позначення вищого розряду якоїсь якості. Утворюється така ступінь з допомогою порівняльної ступеня і слів “всіх”, “всього”. Наприклад: тихіше всіх, найголосніше.
Скільки букв “н” писати?
Скільки букв писати? Давайте згадаємо, коли пишеться одна і дві “н” у прислівниках. Правило звучить коротко і ясно: в діалекті ставиться стільки ж літер “н”, яка кількість їх знаходиться в слові, від якого воно утворене. Наприклад: вітряний (прикметник) – вітряно (прислівник), вогненний (прикметник) – вогненно (прислівник).
Чому виникають помилки?
Якщо правило таке просте, як здається на перший погляд, тоді чому виникають помилки в написанні однієї та двох “н” у прислівниках? Давайте розглянемо основну причину.
Невміння визначати частину мови. Правила написання однієї та двох літер “н” для всіх частин мови різні, тому, якщо не визначити морфологічну належність слова вірно, можна помилитися. Прислівники можуть бути утворені від прикметників і дієприкметників. Отже, для того щоб визначити, пишеться одна або дві “н” у суффиксах прислівників, нам треба для початку з’ясувати, як пишеться слово, від якого це прислівник утворено.
Для того щоб зробити правильний вибір, потрібно згадати правило вибору однієї та двох літер “н” в іменах прикметників. Як ми пам’ятаємо, в іменах прикметників пишеться дві букви “н”, якщо;
- Воно утворене з використанням суфіксів “-енн-“, “-онн-“.
- Лексична одиниця утворюється з допомогою іменника з основою на “н”.
- У словах-винятках “олов’яний”, “дерев’яний”, “скляний”.
- Одна буква “н” пишеться, якщо прикметник утворено за допомогою суфіксів “-ан-“, “-ян-“, “-ін”. Наприклад, прислівник “звичайно” утворено від прикметника “звичайний”. Так як в прикметнику “звичайний”, утвореному за допомогою суфікса “-енн-“, пишеться дві букви “н”, то і в говіркою “звичайно” – теж.
В причастиях подвійна літера “н” пишеться в наступних випадках:
- Є приставка крім “не-“.
- Слово утворено від бесприставочного дієслова досконалого виду (крім “поранений”).
- Є залежне слово.
- Ця мовна одиниця утворена за допомогою суфіксів “-ованн-“, “-еванн-“. Слова-винятки: “кований”, “жеваный”, “клеваный”.
Одна буква “н” пишеться, якщо:
- Причастя походить від дієслова недоконаного виду без приставки. Слова-винятки: “бажаний”, “ненавмисний”, “нежданий”, “негаданий”.
- Це короткий причастя. Наприклад, прислівник “організовано” утворено від причастя “організований”. Так як це причастя утворено за допомогою суфікса “-ованн-“, в ньому пишеться дві букви “н”, отже, і в мові теж.
Як не помилитися?
Як же не допустити помилку при використанні правила однієї та двох літери “н” у прислівниках? Для цього, коли ви бачите перед собою слово, в написанні якого важко, у вашій голові повинен виникати певний алгоритм дій.
Яким він повинен бути?
Визначаєте частина мови, що знаходиться перед вами (можна поставити питання). Отже, перед вами прислівник. Тепер потрібно дізнатися, від якого слова воно утворене.
- Якщо від імені прикметника, то згадуємо, чи не є це слово винятком. Якщо ні, то користуємося правилом написання одиночної і подвійної “н” в іменах прикметників.
- Ставимо стільки “н”, скільки їх у прикметнику.
- Якщо прислівник утворено від причастя, визначаємо, одиночна або подвійна “н” пишеться в цьому слові згідно з правилом.
- Пишемо таку ж кількість “н”, скільки в причасті.
Для закріплення алгоритму за правилом однієї та двох “н” у прислівниках використовуємо в якості прикладу словосполучення “місцевість безлюдна”. “Пустелями” – це якісний прислівник відповідає на питання “яка?”, утворено від прикметника “пустельний”, тому пишеться віддалена “н”.
Спробуйте потренуватися. Визначте написання виділених слів:
- йти медле_о;
- свято пройшло организова_о;
- слухати завдання рассея_о;
- одягатися изыска_о;
- говорити пута_о;
- нечая_о заснути;
- говорити восторже_о;
- дивитися разочарова_о;
- отчая_о боротися;
- посміхатися смуще_о;
- медле_о плисти;
- мысле_о прощатися.
Як бачите, для безпомилкового написання прислівників потрібно добре знати правила російської мови і вміло використовувати їх на практиці. Якщо ви не будете нехтувати законами орфографії, то проблем не виникне!
