Короткий переказ Осеева Чому? (Совість)
Розповідь ведеться від імені хлопчика. Він, сидячи за столом, грав на стільці, розгойдуючись на ньому. Поруч був пес Бум, – він вловлював грайливий настрій хлопчика і намагався його лизнути, то по-доброму вкусити за п’яти. Хлопчик дивився на фотографію свого батька, який був вже мертвий. Це фото було таким добрим, але ніби застерігало «Не балуйся». Тут стілець різко нахилився, хлопчик схопив скатертину, і зі столу полетіла чашка, якій постійно користувався батько.
Хлопчик злякався, а до кімнати увійшла мама, і засмутилася так сильно, що закрила обличчя руками, а потім запитала у хлопчика, він це зробив. Але що хлопчик, заїкаючись, відповів, що це зробив Бум. Мама вигнала собаку з дому і засмутилася ще більше від того, що зрозуміла, що син їй бреше. Хлопчик страждав, бачачи, як волохатий друг страждає на вулиці і проситься до хати. Головного героя мучила совість, він не міг знайти собі місця, постійно просячи маму запустити пса додому. Вночі пішов дощ, почуття провини хлопчика стало настільки сильним, що він побіг до мами і у всьому зізнався. Мама з радістю запустила пса додому, а хлопчик так і не зрозумів, чому його мама не сварила.
Розповідь вчить читача правдивості, – як би не було страшно, і жодних наслідків не принесла правда, – її потрібно говорити. Так повинен чинити чесна людина, і його ніколи не буде мучити совість.
