Фонетика адигейського мови
Вище вже згадувалося про складності вимови. Дійсно, адигейський мова дуже шиплячий. У ньому вловлюється багато відтінків вимови – твердість і м’якість букв.
Для того щоб виразити багату фонетику адигейського мови необхідно велика кількість звуків, а значить і букв. Для них важливий акцент на твердості вимови. Є звуки, які не мають аналогів у російській мові.
Багато звучання вимовляються надгортанно, протяжно, або, навпаки, швидко і уривчасто.
Всього в адигейській мовою 7 голосних і 57 приголосних звуків. Особливість голосних звуків в тому, що з літер “а”,”е”, “и”, “про”, утворюються звуки “I а”, “I е”, “I и”, “І”, “I”.
“l” – це знак, який не є окремою літерою, а служить для вираження вимови выдыхания. Якщо цей знак стоїть перед голосною, то спочатку повітря потрібно виплеснути назовні, а потім вимовити звичні “а”, “е”, “у”, “о”, “и”. Наявність або відсутність цього знаку впливає на зміст слова.
