Хімічні
Активне застосування паладію в різних сферах діяльності пояснюється також і його хімічними властивостями. У першу чергу потрібно відзначити, що він володіє досить високою інертністю, а також гальванічної стійкістю, що у сучасних металів зустрічається вкрай рідко. Такі властивості пояснюються атомною будовою елемента. Також варто сказати, що він ніяк не взаємодіє з кислотами, молекулами води і лугами, тому найпростіші шкільні досліди на ньому поставити не вдасться, хоча і діставати його для таких цілей навряд чи хтось погодиться.
Якщо нагріти метал до 350 градусів, його стійкість буде залишатися стабільною. А ось при збільшенні даного показника він почне окислюватися. В результаті такої реакції на поверхні металу утворюється тускловатая оксидна плівка. Якщо ж нагріти його до 850 градусів, можна спостерігати її розпад. Пояснюється це явище тим, що в діапазоні температур від 800 до 850 градусів елемент вже має стійкість до окислення і не піддається йому.
Не так давно вчені з’ясували один цікавий факт. Суть його в тому, що розчин азотної кислоти здатний робити тонше чисту титанову пластину на 19 мм в рік, а у випадку сплаву паладію з тим же титаном витончення буде відбуватися набагато повільніше – всього 0,10 мм в рік.
Нагріваючись до 500 градусів, елемент успішно взаємодіє з різними окислювачами, в тому числі і фтором. Завдяки цьому науковці змогли провести вже чимало досліджень.
Додатковим хімічною властивістю паладію можна назвати його здатність посилювати антикорозійні можливості титану. При додаванні до цього елементу дорогоцінного металу, його стійкість до агресивних середовищ істотно зростає.
