На чолі революційної армії
1 жовтня 1914 року в столиці розпочав засідання національний конвент, у якому взяли участь представники революційних армій. У числі учасників були такі генерали, як Вілья, Карранса і Обрегон. Був присутній також Сапат, але в якості спостерігача.
Делегати домовилися про те, що тимчасовим президентом Мексики стане Эулалио Гуттьєрес, однак це рішення не схвалив Карранс. Покинувши конвент, Карранс попрямував у Веракрус, а після прибуття туди відмовився підкорятися рішенням з’їзду і не склав повноваження генерала. За це його назвали бунтівником, а розібратися з ним доручили Панчо Вільї. Таким чином, він став командувачем усією революційною армією і повинен був захистити справу революції від зазіхали на столицю загонів Сапати і бунтівного Карранса.
Чисельна і технічна перевага було на стороні нового головнокомандувача, а території бунтівного генерала були розрізнені і погано між собою пов’язані. Крім того, Villiers вдалося домовитися з Сапатой про спільний наступ на Карранса, яке і було здійснено. 6 грудня 1914 року в Мехіко пройшов урочистий парад 50 тисяч солдатів армії Сапати та Вільї, які очолювали ходу на відкритому автомобілі.
