В останні роки в Інтернеті і реальності все частіше виникають суперечки про те, які показники середньої зарплати в СРСР. Одні люди стверджують, що в Радянському Союзі середнього класу доводилося практично голодувати, в той час як їхні опоненти розповідають про дивовижно багатою життя. Давайте спробуємо розібратися, як же це було насправді.
Яка зарплата в СРСР вважалася середньої?
Однозначно відповісти на це питання буде непросто, адже СРСР існував багато десятиліть, а зарплата змінювалася практично кожен рік. Причому перші 30 років (з 1917 по 1947) були дуже важкими – наслідки Першої світової війни, Громадянська війна, колективізація, Велика Вітчизняна. Диво, що країна взагалі не перестала існувати після таких потрясінь!
Тому давайте почнемо з більш пізніх часів, коли країна більш-менш оговталася після всіх цих страшних потрясінь. Отже, яка ж середня зарплата в СРСР за роками?
У 1960 році вона становила 73 рубля. Через десять років, у 1970 р., – 121 рубль. 1980 року цей показник виріс до 174. І вже перед самим розпадом могутньої держави – 303 рубля.
Напевно, хтось відзначить, що зростання не надто великий – всього кілька рублів на рік. Однак тут варто враховувати той факт, що приріст був чистим. Тобто він не породжував інфляції. В наш час ситуація виглядає зовсім інакше – як тільки збільшиться зарплата в якійсь сфері, тут же зростають ціни на продукти, послуги, проїзд у громадському транспорті і все інше. Як наслідок – народ тільки бідніє, інфляція стрімко “з’їдає” весь приріст. Коли ж збільшувалася середня зарплата в період СРСР, ціни залишалися непорушними. Тому кожен раз, коли зарплата збільшувалася на рубль, цей рубль дійсно дозволяв придбати щось нове, на що рік тому грошей не вистачало.
Скільки отримували представники різних професій?
Тепер поговоримо про те, як змінювалася заробітна плата в залежності від сфери роботи. Тим більше що така середня зарплата в СРСР для розрахунку пенсії може стати в нагоді людям, що починали працювати у часи, коли Радянський союз ще існував.
Рядовий строкової служби отримував 7 рублів – сума невелика, але її вистачало на приємні дрібниці, а всім іншим його постачала армія.
Середня стипендія в університеті становила 40 рублів. І на неї, хоч і впроголодь, але цілком можна було прожити і навіть запросити вподобану дівчину на побачення в недороге кафе або в кіно. Причому без урахування допомоги з боку батьків – не багато хто в ті часи балували двадцятирічних “діточок”, намагаючись привчити їх до повної самостійності.
Прийшовши на виробництво, молодий спеціаліст відразу міг розраховувати на зарплату від 65 до 130 рублів – вже цілком непогано, можна було жити, дозволяючи собі багато приємності.
Медсестри в середньому отримували по 80 рублів.
Якою була середня зарплата інженера в СРСР? Фахівець, який не має стажу в 3 роки, отримував 150 рублів – дуже хороші по тим часам гроші. А потім, зі збільшенням стажу, зарплата постійно зростала – цих грошей цілком вистачало, щоб утримувати родину з 4-5 осіб.
Непогані зарплати мали вчителі. Керівники початкових класів отримували в 1984 році приблизно 140 рублів. Вчителі-предметники заробляли більше – в районі 172 рублів. А це вже відчутно більше, ніж середня зарплата в країні. Причому, коли розмова йшла про 172 рублях, малося на увазі, що приблизно стільки (плюс-мінус 10-20 рублів) отримували вчителі і в Москві, і в глухому селі в Сибіру. Сьогодні про таке рівноправність можна хіба що мріяти.
Військові мали дуже хороші зарплати – цілком справедливо, адже вони могли у будь-яку хвилину вирушити на передову, ризикувати своїм життям для захисту країни і народу. Тому молодий лейтенант мав зарплату не менше 250 рублів.
Дивно, але у вищих ешелонах влади зарплата хоч і була значно вище, ніж у простої людини, але астрономічної її назвати не можна. Так, міністр у союзній республіці отримував близько 600 рублів. А міністр СРСР – близько 800 рублів. Так, приблизно в 10 разів більше, ніж медсестра, майже в 6 разів більше, ніж молодий інженер. Але порівняйте це з сучасними відмінностями, коли вчитель в провінційному містечку отримує 8 тисяч рублів, а кількість нулів в зарплаті міністра освіти складно порахувати.
Як змінювалася зарплата в залежності від регіону?
СРСР був найбільшою країною в історії. Зрозуміло, зарплати одного і того ж фахівця в Прибалтиці, на Крайній Півночі, в Москві, Узбекистані і Далекому Сході істотно розрізнялися. Як, втім, і ціни – адже багато людей пам’ятають ті часи, коли ціни на продукти повсякденного попиту змінювалися з трьох поясів.
Найвищі зарплати були у жителів Прибалтики. Також багато чоловіки прагнули виїхати на північ – тут можна було за півроку заробити стільки ж, скільки в інших регіонах за кілька років. Щоправда, умови роботи в цих суворих місцях були вкрай жорсткими.
Взагалі, середня зарплата колишніх республік СРСР сильно розрізнялася. Крім країн Прибалтики, багато заробляли у Вірменії, Грузії. Значно менше заробіток був у Киргизії, Азербайджані та Казахстані. РРФСР, Білорусія, Україна і Туркменія перебували приблизно в середині.
Що можна було купити на рубль?
А тепер підходимо до одного з найцікавіших і важливих питань. Адже мало знати, яка середня зарплата в СРСР була. Необхідно ще й мати уявлення про купівельної спроможності – в іншому разі важко уявити достаток людей.
Почнемо з того, що копійки не просто були в ходу, але і мали реальну цінність! Так, всього на одну копійку можна було купити склянку газованої води (правда, без сиропу), олівець або коробок сірників. Витративши дві копійки, можна було зателефонувати, купити зошит на 12 аркушів, газету або ж замовити в кафе солодкий чай.
Маючи 10 копійок, радянський громадянин міг придбати порцію ягідного морозива, кілограм картоплі, пляшку газованої води, плитку гематогену, баночку косметичного вазеліну “Норка”, набір контурних карт для географії 9-10 класу. Також він міг шиканути, прокотившись на таксі (не більше 1 кілометра) або з’їсти в кафе бутерброд з ковбасою.
50 копійок вже були цілком непоганий сумою. Саме стільки коштувала пачка сигарет OPAL, «Аполлон» або навіть болгарських ТУ-154. А ще на полрубля можна було замовити комплексний обід в їдальні – не особливо вишуканий, але досить смачний і ситний, точно без підсилювачів смаку. Цієї суми вистачало, щоб порадувати дитину, купивши йому набір пластиліну з 12 кольорів.
Нарешті, рубль. Маючи його, багато домогосподарки сміливо йшли в магазин за продуктами, якщо не намічалося великих покупок. При відвідуванні їдальні можна було “гульнути”, замовивши перше і друге, склянка сметани, два компоту і солодку булочку. Стільки коштував паяльник і губна помада. Можна було придбати пачку люлькового тютюну або ж 100 метрів волосіні. Прийшовши в продуктовий магазин, на цю суму громадянин міг купити відразу кілограм картоплі, батон білого хліба, пляшку газованої води, півлітра молока, кілограм солі і стільки ж ліверної ковбаси – цілком їстівним, на відміну від сучасної. Так що купівельна спроможність була вельми і вельми непоганий.
Жили в СРСР від получки до получки?
Досить часто в розмовах, де обговорюється середня зарплата колишнього СРСР, використовується аргумент про те, що грошей ледь вистачало від зарплати до авансу, а від авансу до зарплати.
Звичайно, в першу чергу це залежить від місця роботи і уміння витрачати гроші – багато людей сьогодні, заробляючи по 50-100 тисяч, теж вічно сидять в кредитах, скаржачись, що коштів критично не вистачає навіть на найнеобхідніше.
Але давайте розглянемо типову радянську сім’ю. Наприклад, довідник “Народне господарство СРСР за 1990 рік” повідомляє, що при середньому розподіл зарплати громадяни відкладають у середньому 8,3 % від сімейного бюджету. Вельми непогана сума! Не кожен сьогодні може похвалитися, що має можливість щомісяця відкладати майже 10 % від зарплати.
Так що сказати, що більшість сімей дійсно доживало останні дні перед получкою, затягуючи паски, однозначно не можна.
На що витрачалася зарплата?
Тепер подивимося, як же радянські громадяни планували свій бюджет, на що у них йшло більше коштів, а на що – менше.
Основною статтею витрат було харчування. Середня сім’я витрачала на продукти 32 % від зарплат. Звичайно, це стосується в першу чергу міських жителів – у селищах та маленьких містечках, де у кожного було підсобне господарство, витрати знижувалися в кілька разів. До того ж тут дуже важливо врахувати, що весь товар, що потрапляє на полиці в магазинах, без винятку відповідав державним стандартам, а вони були досить високими. Ніякої сої, підсилювачів смаку, загусників, ароматизаторів, пальмової олії та інших шкідливих інгредієнтів у них не було. Тільки виключно натуральні компоненти, які сьогодні може дозволити собі не кожен росіянин.
Щоб погасити всі податки, сплатити збори та комунальні платежі, доводилося віддати майже 10 % сімейного бюджету. На придбання взуття та одягу йшло в середньому 18 % грошей. Культурно-побутові послуги обходилися в 10 %. Меблі і предмети зручності обходилися приблизно в 7 % в місяць.
Як бачите, бюджет був досить точно спланований.
Чому зарплата зростала так повільно?
Когось, мабуть, здивує, що зарплати росли досить повільно. Наприклад, середня зарплата в 1960 році була 73 рубля, через рік вона зросла на 4 рублі, за наступний – на 3,8, а до 1963 – лише на 1,5 рубля.
Однак тут варто враховувати, що ціни на продукти, товари повсякденного попиту, книги, одяг, техніку і все інше не росли. Сьогодні це важко уявити, але саме так і було. На багатьох предметах ціни вибивалися на заводі-виробнику. Тому що державне планування передбачало, що, наприклад, каструля, яка коштує 7 рублів 20 копійок сьогодні, буде зберігати свою ціну і через десять років. До того ж ціна, зазначена на товар, виключала можливість спекуляцій.
Практично всі ціни регулювалися державою, завдяки чому збільшення зарплат або попиту на якісь товари не призводило до різких стрибків вартості.
Окремо варто згадати, що для подолання післявоєнної кризи влада вирішила не підвищувати зарплату людям, а… знижувати ціни на продукти та інші найбільш важливі речі. З 1949 по 1953 рр. 1 березня та 1 квітня у всій країні дешевшали певні товари. У середньому здешевлення становило 20 %. Отже, всього за п’ять років товари, які купують найчастіше, подешевшали в два рази. А зарплати залишилися колишніми. Чи Можете ви уявити собі подібне в наш час?
Якою була середня пенсія?
Ще одне питання, яке цікавить не менше, ніж середні зарплати в колишніх країнах СРСР – розмір пенсій. Звичайно, однозначно відповісти не можна – багато що залежало від місця роботи, трудового стажу, наявності додаткових пільг і багатьох інших факторах.
Середня пенсія становила 120 рублів – не набагато менше, ніж зарплата молодого інженера. Цього цілком вистачало на безбідну старість.
Виняток складали військовослужбовці і співробітники МВС, пішли на пенсію з офіцерських посад. Вони цілком могли розраховувати на 250 і навіть 300 рублів! А це вже дійсно величезні на ті часи гроші.
Мало отримували радянські громадяни чи багато?
Сьогодні прийнято говорити, що добробут людей різко зросла в порівнянні з радянськими часами. Адже зарплати зросли, продуктів придбати на одну зарплату можна значно більше.
Однак тут варто враховувати факт, вже згадуваний раніше. Так, 20 сортів ковбаси не можна було побачити в жодному радянському магазині. Зате в 2-3 наявних сортах точно не було сої, емульгаторів, регуляторів, барвників і підсилювачів смаку. А це багато чого коштує.
Лікування було безкоштовним. Причому це не просто прописувалося в Конституції, але і діяло на практиці. Те ж саме можна сказати про навчання. Купувати підручники для дітей або платити великі суми за додаткові гуртки батькам не доводилося. Вища освіта платним не могло бути в принципі – надходила в університети тільки талановита та розумна молодь, незалежно від того, вихідцями з бідних чи багатих сімей вони були.
Комунальні послуги коштували до смішного мало – менше 3 % від доходу сім’ї. Порівняйте із сучасними показниками – близько 11 %.
Дитячий відпочинок повністю оплачувався державою. І відправити свою дитину в табір міг кожен працівник заводу, а не лише провідні фахівці. Сьогодні ж витратити 30-50 тисяч рублів, щоб дитина провів у таборі 2 тижні, може дозволити собі далеко не кожна родина.
Перельоти на літаках, які є сьогодні в основному прерогативою досить забезпечених людей, могли дозволити собі багато радянські громадяни, які вміли розумно планувати свій бюджет.
Висновок
Ось і підходить наша статтю до кінця. З неї ви дізналися, скільки в середньому отримували різні фахівці в Радянському Союзі. Так, багато що із сказаного здається сьогодні чимось фантастичним, абсолютно неправдоподібним. Але так воно і було, причому не десь, а в нашій країні, не давним-давно, а всього кілька десятиліть тому. Будемо сподіватися, що стаття вам сподобалася. З неї ви також дізналися, якою була середня зарплата в СРСР за роками – для розрахунку пенсії це може виявитися досить корисним.
