Що можна було купити на рубль?
А тепер підходимо до одного з найцікавіших і важливих питань. Адже мало знати, яка середня зарплата в СРСР була. Необхідно ще й мати уявлення про купівельної спроможності – в іншому разі важко уявити достаток людей.
Почнемо з того, що копійки не просто були в ходу, але і мали реальну цінність! Так, всього на одну копійку можна було купити склянку газованої води (правда, без сиропу), олівець або коробок сірників. Витративши дві копійки, можна було зателефонувати, купити зошит на 12 аркушів, газету або ж замовити в кафе солодкий чай.
Маючи 10 копійок, радянський громадянин міг придбати порцію ягідного морозива, кілограм картоплі, пляшку газованої води, плитку гематогену, баночку косметичного вазеліну “Норка”, набір контурних карт для географії 9-10 класу. Також він міг шиканути, прокотившись на таксі (не більше 1 кілометра) або з’їсти в кафе бутерброд з ковбасою.
50 копійок вже були цілком непоганий сумою. Саме стільки коштувала пачка сигарет OPAL, «Аполлон» або навіть болгарських ТУ-154. А ще на полрубля можна було замовити комплексний обід в їдальні – не особливо вишуканий, але досить смачний і ситний, точно без підсилювачів смаку. Цієї суми вистачало, щоб порадувати дитину, купивши йому набір пластиліну з 12 кольорів.
Нарешті, рубль. Маючи його, багато домогосподарки сміливо йшли в магазин за продуктами, якщо не намічалося великих покупок. При відвідуванні їдальні можна було “гульнути”, замовивши перше і друге, склянка сметани, два компоту і солодку булочку. Стільки коштував паяльник і губна помада. Можна було придбати пачку люлькового тютюну або ж 100 метрів волосіні. Прийшовши в продуктовий магазин, на цю суму громадянин міг купити відразу кілограм картоплі, батон білого хліба, пляшку газованої води, півлітра молока, кілограм солі і стільки ж ліверної ковбаси – цілком їстівним, на відміну від сучасної. Так що купівельна спроможність була вельми і вельми непоганий.
