У статті ми розповімо про польську кампанію 1939 року. Дуже багато назв у цієї події – німецько-польська війна, і операція «Вайс», і вторгнення в Польщу, і навіть «Вереснева кампанія». Але як би її не називали історики, вона була і залишається операцією вторгнення Німеччини в Польщу. Саме цією подією ознаменувався початок Другої світової війни. Згідно з планом «Вайс» (якщо звернутися до перекладу, то означає «білий»), війська вермахту вдерлись на територію сусідньої Польщі і повністю її окупували менш ніж за місяць.
Початок Другої світової
Саме вторгнення в Польщу послужило приводом для початку Другої світової війни. Так, Адольф Гітлер раніше вже виконав аншлюс Австрії, а також приєднав території яких Німеччина позбулася в 1918 році. Але тільки у поляків були гаранти безпеки – Франція і Великобританія. Але, як ми побачимо далі, не дуже-то охоче ці гаранти заступилися за свого опікуваного.
Кампанія була нетривалою, німецькі війська повністю розгромили польські та здійснили повну окупацію території держави. Але з східної сторони у цей момент шматок від Польщі відхопив СРСР. Справа в тому, що у пакту Молотова-Ріббентропа було секретне (до пори до часу) додаток – Польща мала бути розділена між Німеччиною, СРСР, Словаччиною та Литвою.
Після вторгнення геополітична обстановка у всій Європі змінилася, а такі імперії, як Франція і Великобританія, просто змушені були оголосити війну Німеччині. Що примітно, Радянському Союзу вони не оголосили війну, мабуть, очікували якихось поворотів подій. Союз також відмовчувався – В. В. Сталін вичікував, розвивав промисловість, так як країна не була готова до повномасштабної війни. У історії не може бути умовного способу, але якби Радянський Союз першим напав на Німеччину, хто знає, раптом Франція і Великобританія раніше Імперією зла зробили СРСР?
Передісторія конфлікту з Польщею
Адольф Гітлер переміг на виборах і почав будувати як внутрішню політику, так і зовнішню. Так, 26 січня 1934 року між Гітлером і Пілсудським був укладений пакт. А вже 30 вересня 1938 року в формі ультиматуму польський уряд зажадало від Чехословаччини передати їй Заользье (Тешинська область). Це ті області, які викликали суперечки країн у період 1918-1920 рр. В результаті польські війська зайняли спірну територію 2 жовтня 1938 р. У відповідь Польща показала свої агресивні настрої щодо Чехословаччини.
Після Першої світової війни вся політика в Європі (особливо Західної) була не в інтересах Німеччини. Навіть самі німці називали Версальський договір «Версальським диктатом». По суті, в результаті перегляду відносин між країнами вся Східна Пруссія виявилася анклавом, який був повністю відокремлений від Німеччини. Само собою, в інтересах вермахту було повернення цієї території, так як на ній проживало велика кількість корінних німців.
Після агресивних дій стосовно Польщі такі імперії, як Франція і Великобританія, уклали оборонний союз з поляками і висунули себе гарантами суверенності.
Які справжні причини вторгнення?
Німецьке уряд неодноразово вимагало зміна статусу так званого «Польського коридору». Польський уряд, звичайно ж, висловлювався різко проти такого. Щоб зрозуміти настрої, досить вивчити мова Юзефа Бека, яку він виголосив у відповідь на виступ А. Гітлера 5 травня 1939 року. Він згадував про те, що весь світ на даний момент дорогоцінний і бажаний. Він говорив, що покоління повністю було обезкровлений у війнах, тому необхідно жити в мирі та злагоді.
Але мирне співіснування, за словами Бека, має певну ціну, причому вона дуже висока (правда, в міру висока). І він згадує, що в Польщі мало хто знайомий з концепцією «мир за всяку ціну». Честь – це безцінне якість, яке є в житті людини, нації і держави.
Всі ми знаємо, що після Версальського договору Німеччина не могла мати важку промисловість, озброєння, іншими словами, була обмежена майже у всьому. Але, всупереч санкціям, військова галузь розвивалася. Гітлер відчував своїх наглядачів – робив те, що не можна, але в міру. Зробив «гидоту» – подивився, що реакції немає, продовжив робити далі.
Як обійти санкції – метод А. Гітлера
А й справді, вся Європа, включаючи Францію і Британію, просто закривала очі на те, як Німеччина порушує всі статті Версальського договору. Хто знає, якби на початковому етапі задавили цю «коричневу чуму», то не було б стільки жертв. Але Європа в упор не хотіла бачити небезпеку, вона наступила другий раз на ті ж граблі.
Повна окупація Рейнської області, приєднання Австрії, а також захоплення Чехословаччини – ці події не викликали серйозних протидій з боку провідних європейських держав. Були проведені успішні за своїм підсумком переговори з СРСР, Францією, Британією. Вони дали зрозуміти Гітлеру, що всі країни пасивно ставляться до польського питання. Саме це і стало першою передумовою для того щоб пред’явити претензії Польщі. А далі – висунення ультиматуму і реалізація плану «Вайс».
Сили Німеччини
Німеччина володіла перевагою – у неї і армія краще, і техніка сучасніше. Але це, по суті, перше її серйозне військове втручання. До цього моменту сили вермахту проходили «обкатку» і пробували себе у справі. Причому перше серйозне завдання – це перекидання збройних сил в Австрію. Що гріха таїти, впоралась армія на трієчку з мінусом – до кінцевої точки дійшла лише третину танків і машин. По дорозі відбувалося велика кількість поломок, постійно не вистачало пального, чому транспорт просто зупинявся на узбіччях.
Але перший час Німеччина, зважаючи на свою низьку боєздатності, комплектувала армію бойовими кіньми. Як не дивно, але вони закуповувалися у Британії. Вона віддала перевагу не коням, а техніці, тому на 30-е роки довелося тотальне переозброєння англійської армії. Що стосується німецьких військ, то вони на момент вторгнення в Польщу, виставили на полі бою 98 дивізій. Але з них третина була недоукомплектована і не повністю навчена.
В результаті німецькі війська були представлені в кількості 62 дивізій. Але в безпосередньому вторгнення було всього 40. З них танкових – 6, механізованих і легенів – по 4. Склад армії також включав:
- 6000 артилерійських знарядь;
- 2800 танків (більше 80 % – легкі танки й танкетки);
- 2000 літаків;
- 1,6 млн осіб.
Що стосується підготовки військ, то вона була незадовільна.
Докладна інформація про силах Німеччини
А тепер розглянемо більш детально історію польської кампанії, вивчимо всі деталі. Командування військами вермахту здійснював фельдмаршал Вальтер фон Браухіч, а начальником генштабу сухопутних військ був генерал-полковник Франц Гальдер. Вище були наведені округлені значення чисельності армії. А точні такі:
- 1 млн 516 тис. осіб – брали участь в операції.
- Танки PZ-1 – 1145 штук, PZ-2 – 1223, PZ-3 – 98, PZ-4 – 221, а також чехословацькі PZ-35 в кількості 218 одиниць і PZ-38 – 58.
Війська вторгнення мали таку структуру:
- Група «Північ»: включала в себе 21 дивізію, загальна чисельність особового складу становила 630 тис. осіб. Командування здійснював генерал-полковник Федор фон Бок, а начальником штабу був генерал-майор Ганс фон Зальмут.
- Група «Південь»: включала в себе більше 36 дивізій, а чисельність особового складу – 860 тис. чоловік. Командування здійснювалося генерал-полковником Герд фон Рундштедта. Начальником штабу військ був Еріх фон Манштейн.
Сили польської сторони
Що стосується польської сторони, то вона змогла проти сил вермахту уявити тільки 39 дивізій і 16 бригад. Всього було мобілізовано 1 млн осіб і 870 танків (з них 650 танкеток), мінометів і артзнарядь – 4300 штук, а також 407 літаків (причому 142 винищувача і 44 бомбардувальника).
Варто відзначити, що при загрозі війни з Німеччиною Польща розраховувала на те, що Франція і Британія нададуть допомогу, так як раніше був укладений оборонний союз. І якщо союзники вступають у війну, то сили вермахту повинні будуть розірватися на два фронти. Але цього не сталося. І, як можна побачити з історії, в ході ВВВ США і Британія не дуже поспішали відкривати другий фронт. Також потрібно відзначити, що в польській кампанії 1939 РСЧА (СРСР) брала активну участь – армія рухалася з східної сторони і окупувала частину території Польщі.
Адже європейці – люди прагматичні, вони чекали, коли виявиться лідер у протиборстві, щоб зайняти сторону переможця. Власне, другий фронт був відкритий вже після того, як стався корінний перелом у війні і сили СРСР вже рухалися по Європі, звільняючи від німецької армії всі країни і міста. Забігаючи вперед, хочеться відзначити, що несумлінність західних «партнерів» можна бачити і в сучасному світі. Зовсім недавно обіцяли розпустити НАТО в обмін на розвал СРСР. У підсумку країну розвалили, а НАТО лише розширився на схід, ближче до сучасних кордонів РФ.
Початок військової операції
Німці дуже люблять прокидатися рано вранці і необдумані дії. Так і в цей раз, рівно в 4:45 почався наступ по всій кордоні. Спочатку виконувати свої завдання почали ВПС Німеччини. Саме авіація знищила більшість аеродромів і літаків Польщі, тим самим створивши умови для просування сухопутних військ. Також авіація вермахту використовувалася для того, щоб досягти інші цілі. Вона не дала змогу повністю завершити мобілізацію сил Польщі. А ще було порушено управління військами, внаслідок чого зв’язок між дивізіями була втрачена.
Але деякі джерела стверджують, що після першого удару авіація Польщі залишалася дієздатною. Справа в тому, що за день до вторгнення всі літаки були оперативно перекинуті на польові аеродроми. Але, незважаючи на перевагу німецьких сил, польським військам вдалося збити більше 130 літаків. Опір оборонці війська чинили неабиякий навіть після польської кампанії вермахту. Фото партизанів, які боролися за незалежність своєї Батьківщини, навряд чи збереглися в архівах, на відміну від портретів німецьких генералів.
Війська Вермахту перетнули кордон ближче до 6 години ранку. З півночі наступала група армій під командуванням Боки. Група армій Рундтедта рухалася на північний схід і схід Сілезії. Війська Польщі рівномірно розподілилися на цей момент по всій лінії фронту, але оборони проти танків у них практично не було. Також не вистачало резервів для нанесення контрударів по військам Вермахту, які змогли прорватися на територію країни.
На рівнинній місцевості не було природних перешкод, погода була суха і м’яка – початок осені. Танки долали великі відстані досить швидко. Німецькі танкові з’єднання практично без опору пройшли через позиції польських армій. При цьому, незважаючи на домовленості, з західної сторони на Німеччину ніхто так і не напав. Тому і вийшло швидко і без опору провести польську кампанію. Війну, що наближалася з кожним днем, не відчував ні один європейський політик.
Буквально через два дні повністю були знищені ВПС Польщі, зв’язок між арміями і Генштабом виявилася втрачена. Як підсумок – подальшу мобілізацію проводити просто неможливо. За донесенням розвідки Люфтваффе вдалося визначити точне місцезнаходження Генштабу. Звичайно, почалися активні бомбардування території і командування кілька разів передислоцировалось.
У затоці р. Данциг німецькими кораблями була повністю пригнічена ескадра Польщі. На той момент до неї входили: один есмінець, п’ять підводних човнів, один міноносець. Крім того, три есмінця незадовго до початку вторгнення були перекинуті до берегів Британії.
Важко було і мирному населенню – воно виявилося деморалізоване у зв’язку з бомбардуваннями і диверсіями. Відразу ж почалися виступи «П’ятої колони» проти уряду і міністрів. Але що вже можна було зробити? Німецькі війська активно просувалися до Варшави.
Битва за Варшаву і Кутно-Лодзь
До 5 вересня обстановка склалася далеко не на користь Польщі. З північної сторони Бік і його армія йшла до Брест-Литовску. З південної сторони Рундштедт зі своєю армією обходить Краків і прямує далі. По центру 10-я армія Рундштедта виходить до Варшави і Віслі. Оточення в результаті сомкнулось. Польською армією 8 вересня було застосовано хімічну зброю – іприт. Але це не дало майже ніякого ефекту – німецькі війська втратили всього 2 людини убитими і 12 пораненими.
Можна сказати, що польська кампанія 1939 – це перше серйозне вторгнення сил вермахту на територію іншої держави. До речі, саме тут сили Німеччини вперше зустріли більш-менш серйозний опір. Такого вони не побачать навіть у Франції.
Як відомо, задовго до цього було прийнято заборону на використання хімічної зброї (в Першу світову воно настільки часто застосовувалося, що людей знищували тисячами). Тому Німеччина зробила серйозні заходи. Польська сторона намагалася дати відсіч, і іноді це вдавалося, але результатів не принесло. Кавалерія кидалася на танки з холодною зброєю. Але вона була не зовсім проста. Кіннота складала малу частину, в підрозділах такого типу були і танки, міномети, і бронеавтомобілі, і зенітні установки.
Але армія Польщі була розсічена на кілька частин, і всі вони опинилися в оточенні. Бойового завдання перед військовими не було. Восьмого вересня була зроблена спроба входу до Варшави, але оборонці билися настільки люто, що німцям увійти не вдалося. Однак опір продовжилося біля Варшави-Модлин, а потім перейшло ближче до Лодзі і Кутно.
Біля Лодзі була зроблена спроба вирватися з оточення, але наземні і повітряні атаки німців були настільки сильні, що 17 вересня війська Польщі здалися. Оточення в цей момент повністю сомкнулось у Брест-Литовска. Що кажуть польські історики? Про польської кампанії 1939 року відомо багато, можна розписати її буквально по годинах, але дані різняться в залежності від джерел.
Як веде себе СРСР?
Всі знають про те, що одночасно з Німеччиною у Польщі вторглися війська СРСР. Після того, як польські сили були практично розгромлені, з східної сторони увійшла Червона Армія. Уряд СРСР оголосив такий крок через неспроможність уряду Польщі, а також руйнування держави. Мета Червоної Армії – забезпечити безпеку білорусів, українців та євреїв, які проживають в цих областях. Нагадаємо, що ті райони Польщі, які були окуповані СРСР в 1939 році, за кілька десятиліть до цього були нахабно зайняті польськими військами.
Радянський Союз вступав у військові дії за домовленістю з Німецьким урядом, а конкретніше – згідно з пактом Молотова-Ріббентропа. Радянська армія істотно послабила оборону Польщі, війська якої не змогли протистояти силам вермахту. Все уряд Польщі і вище військове керівництво було евакуйовано в Румунію. Не потрібно забувати, що 30 листопада розпочалася фінська кампанія 1939 року, у якій війська СРСР намагалися забрати частину територій, щоб віддалити Ленінград від кордону. Адже небезпека вторгнення фашистів була в наявності, а дипломатичні методи не принесли ніяких результатів.
Крах польської армії
З 17 вересня по 5 жовтня 1939 року відбувається повне руйнування військ Польщі. Падіння столиці Варшави припадає на 27 вересня, а через день здався і Модлін. Військово-морська база Хель була зайнята вермахтом 1 жовтня. І до останнього опір тривало Коцке (неподалік Любліна). П’ятого жовтня в полон здалося близько 17 тис. поляків.
Варто згадати один цікавий факт – Польща не капітулювала перед Німеччиною, навіть незважаючи на те що повністю виявилася розгромлена і підпорядкована її військам. До останнього партизани боролися проти сил фашистів, навіть залишалися формування поляків в арміях союзників. Незадовго до розгрому було організоване підпілля.
Підсумки вторгнення
Якщо вірити історикам, втрати Німеччини у польській кампанії 1939 року становили від 10 до 17 тис. убитими. Ці дані суттєво різняться, залежно від джерел. Поранених було 27-31 тис. осіб, а пропало безвісти – близько 3500. З польської сторони убитих – 66 тис., поранених – 120-200 тис. У полон здався 694 тис. осіб. Недовга польська кампанія 1939 року знищила не тільки держава, але і багато людських життів.
Всі землі колись великої і незалежної Польщі було розділено між СРСР і Третім Рейхом. Договір про кордон був укладений у Москві 28 вересня 1939 року. Схід річок сян і Буг землі належали СРСР, увійшли до складу Білорусії та України. По суті, межа практично точно повторювала контури «лінії Керзона», яка була рекомендована мирною конференцією в Парижі в 1919 р. як східний кордон Польщі. Саме так вдалося розмежувати області, в яких проживали українці, білоруси та поляки.
В результаті польської кампанії 1939 року територія Союзу збільшилася на 196 тис. км2. На цій території проживало близько 13 млн осіб. Німеччина теж зазнала чимало земель – кордони Східної Пруссії розширилися, причому істотно, вони були щільно присунуті до Варшаві. Лодзь був відразу ж перейменовано, тепер він носив назву Литцманштадт. Восьмого жовтня 1939 року А. Гітлер видає декрет, в якому говориться, що Келецкое, Варшавське, Познанське, Сілезьке і Поморське воєводства з населенням приблизно 9 млн 500 тис. чоловік належать Німеччини.
Польщі дістався невеликий шматочок, його оголосили «генерал-губернаторством окупованих областей». Керували цим новоутворенням, звичайно ж, представники арійської раси. Столиця знаходилася в Кракові, вся політика повністю підкорялася владі Німеччини і СРСР. В результаті польської кампанії вермахту 1939 року відбулося розділення великий за площею території між двома найсильнішими державами, тільки цілі у них були різні.
Варто відзначити і той факт, що у складі Польщі були такі області, як Словаччина і Литва. І якщо б не розділ польських територій в 1939 році, то не було б сьогодні на карті Європи цих держав – землі залишилися б у складі Польщі. Словаччина і Литва перейшли під заступництво Союзу. Через рік була утворена Литовська РСР. Це республіка, яка до останнього була «обличчям» комунізму в Європі. Ось так і завершилася польська кампанія вермахту 1939 року. А Друга світова з усіма її жахами тільки починалася.
