Практика і істина
Практика, як і істина, також буде абсолютної і відносної, визначеною і невизначеною. Абсолютність тут розуміється в тому сенсі, що лише розвивається прогресуюча практика здатна довести істинність чи хибність тієї чи іншої гіпотези, остаточно підтвердити теорію.
Як критерій, практика теж відносна. Як і все в світі, вона розвивається, вдосконалюється. На якомусь етапі свого розвитку вона не завжди є здатною підтвердити тієї чи іншої аргумент, висунутий вченим або мислителем.
Тому у філософії одна з головних – це ідея взаємодоповнюваності. Як це розуміти? Практика є одним з головних критеріїв істини. До неї тут відносять експеримент, матеріальне виробництво, накопичений людством досвід. Але практика завжди повинна доповнюватися і вимогами логічного обґрунтування, корисністю того чи іншого знання.
