Хід повстання Сырыма Датова
До напруженій до краю ситуації в степу додавалися часті взаємні набіги загонів на казахські аули і батиров на ворожі фортеці. До середини 1783 р. зіткнення відбувалися на постійній основі. В одному з них був полонений Сирим Датів, свободу якого пізніше викупив хана Нуралієв. Причиною стало не лише те, що він був чоловіком сестри хана, але і те, що він мав серйозний авторитет серед степових жителів.
Повернувшись з полону, Сирим разом з іншими впливовими особистостями (Бараком, Тиленшимом, Оразбаем і Жанторем) очолив заколот простого народу. З самого початку до повстання під проводом Сырыма Датова приєдналися племена байбактов, табынов, шекти, кетеев і шеркесов, які належали до Молодшого жузу. Разом батири на початок заколоту мали 6200 сарбазов.
В цей час виступу казахів носили масовий, сихийный характер. В основному заколоти були спрямовані на боротьбу з царизмом у Орській фортеці і лінії нижче Уралу. Головним вогнищем повстання стала річка Сагыз, у якої були зосереджені основні сили повстанців. Основною рушійною силою визвольного руху стали люди, які мають авторитет у народу: старійшини, правителі пологів, біі і шаруа. Вони бачили причину всіх бід у тому, що хан Нуралієв тримав всю владу в своїх руках і не враховував при цьому потреб народу. Такі дії Сырыма стали причиною розбіжностей з ханом, що пізніше призвело до повного розриву.
До весни 1785 р. повстання значно розширилося в масах і охопило практично весь Молодший жуз. Побачивши нового лідера, народ відвернувся від хана, що призвело до явного кризі його влади і переконання царської влади у його безсиллі. У тому ж році імперські власті призначили нового Симбірського і Самарського намісника О. А. Игельстрома. Організувавши з’їзд старшин всього Молодшого жуза, він поставив два основних питання: ліквідація влади хана і поділ жуза на три головні орди.
Не дивлячись на всі дії Игельстрома, повстання не закінчувалося. Повстанці продовжували свої набіги на аули. І весни 1786 року хана Нуралієв довелося бігти, а влітку того ж року імператриця Катерина II своїм указом усунула його від влади.
З цієї причини проведення «реформ» Игельстрома зустріла серйозний опір з боку султанів. На чолі цього опору стояв брат відстороненого Нуралієв султан Ералы, які вимагав повернення хана на колишнє місце і допомоги в придушенні повстання Сырыма Датова.
Політика щодо посилення ханської влади в 1792 р. призвела до ще більш масових виступів, так як втягувала в визвольний рух все більше простих людей. Тим не менш, спостерігаючи за тим, що хан знову набирає владу, деякі султани почали відмовлятися від своїх початкових ідей і припинили брати участь у боротьбі. Повстання Сырыма Датова перетворилося на партизанську війну. Незважаючи на всі ці події, антиколоніальний рух продовжувався, і в 1797 році хана Есима, якого Игельстром призначив ханом Молодшого жуза, вбили учасники заколоту.
Побачивши, що без ханської влади царського режиму не впоратися з казахами, восени 1797 р. було прийнято рішення призначити новим ханом Айшуака. Цей момент став переломним у повстанні Сырыма Датова, оскільки став для мятежникова початком кінця. Не дивлячись на те, що за ним збереглося місце в складі ханського ради, султани не припиняли переслідувати його. І тому Сирим змушений був бігти в р. Хиву, де і помер у 1803 р.
