Причини та наслідки Кревської унії 1385 року. Орієнтир на Захід.

Причини та наслідки Кревської унії 1385 р. в сучасній історіографії оцінюються вельми суперечливо. Одні історики вважають цю подію своєрідним «Рубіконом, расколовшим Русь», для інших воно примітне тим, що так було покладено початок добровільного союзу двох народів. Їх держави не втрачали при цьому власного суверенітету. Об’єднання поляків і литвинів відбувалося на тлі посилення конфронтації між Сходом і Заходом. Про те, які причини послужили поштовхом для Кревської унії 1385 року, буде розказано в статті.

Ольгерд і Кейстут

Натиск хрестоносців на Схід посилювався. Велике князівство Литовське опинилося на шляху їх просування. Литовський князь Гедымин не встиг призначити собі наступника. Цим одразу ж скористалася знати. Сепаратизм на місцях посилювався, підриваючи могутність держави. Тевтонський орден, ще більш знахабнівши від безкарності, здійснював грабіжницькі рейди на підставі «хрещення слов’ян».

Два брати – князі Ольгерд і Кейстут – добровільно розділили свої обов’язки по обороні держави, являючись його співправителями. Кожен обрав власний напрям: Кейстута цікавили відносини із Заходом, а Ольгерд позиціонував себе як збирача земель руських на Сході. У разі необхідності вони надавали один одному всебічну підтримку. Така політика вже незабаром дала свої плоди. Потужність ВКЛ посилилася.

Навіть після смерті свого брата Кейстут не змінив традиції. Син Ольгерда князь Ягайло зайняв місце свого батька. Для того щоб розібратися в питанні причин і наслідків Кревської унії 1385 р., необхідно декілька слів сказати про спадкоємця Ольгерда.

Дивіться також:  Станіслав Курилов: біографія, сімя, освіта, історія втечі з Радянського Союзу