Атомний проект
Повернувся в Ленінград Радієвий інститут у середині 1944 року. Відразу ж після війни був залучений до участі в атомному проекті СРСР.
Інституту було доручено:
- продовжити вивчення хімічних характеристик плутонію;
- розробити і випробувати технології виділення плутонію, у тому числі з опроміненого урану;
- видати технологічні рішення щодо отримання плутонію до 1 липня 1946 року.
Зазначені роботи колективом інституту були виконані. Основні роботи завершені до кінця травня 1946 року. При цьому, інститутом створена нова, відмінна від застосовуваної у США, схема виділення плутонію. Вона грунтувалася на відкритті, зробленому Ст. Хлопиным при використанні в цьому процесі ацетатної технології. Для видобутку плутонію було прийнято рішення побудувати завод, який ввели в експлуатацію навесні 1949 року.
Це технологія Радієвого інституту згодом піддавалась удосконаленню.
Представники радіо інституту брали участь у ядерних випробуваннях (вибухи) з 1949 по 1962 роки. Також представники інституту забезпечували підготовку і здійснення 55 ядерних вибухів підземного характеру в мирних цілях з 1965 по 1984 роки. Вони проводилися для отримання інформації про радіо-хімічних та геолого-мінералогічних наслідки ЯВ.
Вибухова тематика привертала до випробувань більше, ніж 200 співробітників інституту. Активно брали участь у його вчені у першому випробуванні термоядерного заряду в 1953 році. Ними була створена станція спостереження за радіоактивним зараженням місцевості.
Результати цієї роботи призвели до того, що наприкінці п’ятдесятих років минулого століття співробітниками інституту підготовлено збірник статей об’єднаних під назвою «Визначення забруднення біосфери продуктами ядерних випробувань». Цей збірник став офіційним в ООН.
