Революції в Росії, таблиця яких наведена в цій статті, зіграли визначальну роль у долі держави в XX столітті. Вони до невпізнання змінили країну трохи більше ніж за десять років, перетворивши її з імперії в соціалістичну республіку. Три російські революції стали визначальними для декількох поколінь росіян.
Перша (1905-1907 рр..)
Таблиця “Революції в Росії”, наведена нижче, допоможе розібратися в основних подіях, пов’язаних з цим історичним періодом, вибудувати все, що відбулося в хронологічному порядку.
Під час першої революції активно розвивалося страйковий рух, повстання і заворушення відбувалися в армії і на флоті. Все це в результаті вилилося у масові виступи проти монархії. Підсумком стало прийняття Маніфесту 1905 року, якою була заснована Державна дума як законосовещательного органу при російському монарху. Імперію вдалося зберегти, але хвилювання і невдоволення ситуацією, що склалася в країні, продовжували зберігатися.
Причини революції
В таблиці Революція 1905-1907 років в Росії представлена відповідно до хронології подій. Також вказані причини, які призвели до неї. Серед основних історики називають:
- розлад грошового обігу;
- промисловий спад;
- великий державний борг;
- неврожай, який тільки посилював економічну ситуацію.
Державний борг зріс з часів Російсько-турецької війни, загострилась ситуація з-за назрілою необхідність реформування органів державної влади.
До того ж на той момент велике значення в російській економіці мало натуральне господарство. Після скасування кріпосного права знадобився новий інститут законодавчої влади. До того ж багато хто були незадоволені військовими невдачами в російсько-японській війні, низьким рівнем життя в країні, бідністю, практично повним відсутністю громадянських свобод.
У таблиці про Революції в Росії 1905-1907 рр. окремо згадується земельне питання. На той момент селянство було найчисленнішим прошарком, в нього входило 77 % підданих царя. В останні десятиліття XIX століття чисельність населення зростала такими темпами, що наділи скоротилися майже в два рази, а врожайність зросла не так сильно. Свою роль зіграло і появу в Європі дешевого зерна з Америки, що зробило нерентабельним російський хліб. Все це викликало невдоволення і соціальну напруженість.
Початок повстання
В таблиці революцію в Росії (1905-1907 рр..) можна розглянути, спираючись на її основні етапи. Все почалося з страйк на Путилівському заводі 3 січня, у якій взяло участь близько 12 з половиною тисяч осіб. Наступного дня до них приєдналися інші робітники.
5 січня популярний лідер опозиції поп Гапон вніс ідею звернутися до самого імператора. Незабаром страйк став загальноміський. Розглядаючи Революцію 1905-1907 років в Росії, в таблиці зазначається, які події відбувалися в цей час.
На ім’я Миколи II була складена петиція, в якій містилися політичні та економічні вимоги. Зокрема, надання загального виборчого права, громадянських свобод, 8-годинного робочого дня, доступної освіти.
7 січня про петиції стало відомо уряду. Вимоги, що закликають обмежити самодержавство, були визнані неприйнятними. Було вирішено не пускати робітників до Зимового палацу, а розставити на основних вулицях війська, який будуть перегороджувати їм шлях. Всього в місто вступило близько 30 тисяч солдатів.
Вранці 9 січня приблизно 150 тисяч чоловік попрямували в центр Петербурга. Коли колони робочих наблизилися до заставах, від них вимагали зупинитися, але протестувальники продовжили рух. Всі були настільки впевнені в гуманності царя, що навіть не припускали кровопролиття. Але при наближенні натовпу до Зимового війська відкрили вогонь.
За офіційними даними, тільки 9 січня було вбито 9 і поранено 333 людини. Пізніше від ран померли ще 130 учасників демонстрації. Цей день в історії Росії відомий як Криваве неділю, згадка про нього можна знайти у будь-якій таблиці про Революції 1905-1907 рр. у Росії.
Ватажок робітників Гапон, яким вдалося сховатися від поліції, став закликати до повалення династії Романових і збройного опору. Страйки почалися по всій країні. Саме тоді став популярний гасло “Геть самодержавство!”
Події стрімко розвиваються
Після Кривавої неділі події стали розвиватися стрімко. Микола II створила комісію, до якої увійшли не тільки фабриканти та чиновники, а й представники робітників Петербурга.
Відразу ж було оголошено, що заявлені революціонерами політичні вимоги нездійсненні. Однак робітники, яких включили до складу цієї групи, стали вимагати свободу друку, відновлення так званих гапоновских зборів, раніше заборонені владою, а також звільнення товаришів, які потрапили під арешт. Члени уряду визнали ідею створення такої комісії невдалою, тому її розпустили.
Між тим страйки почалися по всій країні. До робітників приєдналися студенти. Практично повністю було зупинено залізничне сполучення. У травні почалася страйк текстильників в Іваново, яка тривала близько двох місяців. У великих містах виникли Ради робітничих депутатів. Заворушення в Росії посилювалися національними конфліктами. Наприклад, на Кавказі відбулися зіткнення азербайджанців і вірменів, які тривали до 1906 року. Ці події революції в Росії (1905-1907 рр..) у таблиці також згадані.
18 лютого вийшов маніфест, який закликав до зміцнення самодержавства в країні. До того ж Микола II пішов на підписання закону про появу виборного представницького органу. В розвитку Першої революції в Росії (таблиця це підтверджує) маніфест зіграв важливу роль.
Все це поклало початок масштабного громадського руху, яке намагалося залучити населення до законотворчої діяльності. Постійно складалися і приймалися різноманітні петиції, резолюції, проекти, записки.
Земці самостійно організували з’їзди-у квітні та травні, в них брали участь впливові діячі. За їх підсумками імператору було направлено прохання про народному представництві.
17 квітня вийшов указ про віротерпимість, що дозволяв перехід з православ’я в інші віросповідання. Обмеження, що діяли щодо старообрядців, були скасовані.
Бунт на броненосці
Бунт команди на броненосці «Потьомкін» стався в роки Першої революції в Росії (в таблиці відзначений цей факт). У ході заколоту на судні відразу ж було вбито сім чоловік. Жорстокий суд матросів виніс смертний вирок командирові корабля і лікаря. Через короткий час урядові війська заблокували броненосець, але він все ж зумів пробитися і вийти у відкрите море. Практично без запасів продовольства і вугілля він дістався до румунських берегів, де матроси добровільно здалися на волю місцевої влади.
У червні починається повстання в Лодзі, яке стало одним з ключових подій Першої російської революції в Росії, і це підтверджує таблиця. Заворушення тут тривали до 1907 року.
У серпні 1905 року Микола II підписує маніфест про заснування Державної думи в країні. Це стало одним з головних підсумків революції в Росії. В таблиці цей факт знайшов своє відображення. Було встановлено, що цей орган повинен зібратися не пізніше січня наступного року.
Паралельно вийшло положення про вибори. Правда, з чотирьох існуючих на той момент демократичних норм (до них ставилися прямі, загальні, таємні і рівні вибори) була дотримана тільки одна – таємне голосування.
Напівзаходи, вжиті урядом для стабілізації обстановки, не змогли приборкати повсталих. В жовтні в Москві поновилися заворушення, незабаром вони переросли у Всеросійський політичний страйк. Всього страйкувати вийшли близько двох мільйонів чоловік.
Влада пішла на рішучі заходи. Петербурзький генерал-губернатор Трепов навіть наказав розклеїти на вулицях прокламації, в яких наказував поліції рішуче припиняти будь-які заворушення, а в разі опору патронів не шкодувати.
Загальний страйк приводить до нового витка революції в Росії. В таблиці цей факт згадано. Події все-таки змушують імператора підписати знаменитий Маніфест від 17 жовтня. У розділі таблиці про Революцію 1905 року в Росії йому приділяється особливе місце. Маніфест дарував народові громадянські свободи, зокрема свободу совісті, зборів, недоторканність особи. Таким чином, основні вимоги лібералів були виконані. Самодержавство зважилося на створення парламенту та початок реформ, першою з них була знаменита Столипінська аграрна реформа.
Проте насправді уряд намагався всіма силами організувати легко керований парламент, а якщо це не вдавалося, його відразу розпускали. Вважається, що розпуск Другої Державної думи, паралельно з чим був змінений виборчий закон, означав кінець Першої російської революції.
Продовження боротьби
В 1917 році країна пережила відразу два перевороту. Порівняльна таблиця революцій в Росії наочно демонструє, які події відбувалися в той час. Вони вплинули також на хід Всесвітньої історії.
До того часу ситуація в Росії була, мабуть, ще гірше, ніж в 1905 році. В першу чергу із-за Першої світової війни, яку країна вела вже не перший рік, постійно несла великі втрати і терпіла поразку за поразкою.
Першим етапом стала Лютнева революція в Росії. В таблиці вказані її причини, цілі та основні події. Її успіхи, а саме повалення самодержавства і встановлення республіки, були сприйняті багатьма захоплено. Однак залишилася велика кількість невдоволених.
В результаті 18 жовтня на нараді представників полків Троцький виступив з пропозицією прийняти резолюцію про непокору гарнізонів Тимчасового уряду. Напередодні праві соціалісти внесли в Петроградську раду пропозицію про створення Комітету революційної оборони, щоб захистити столицю від німців, які вже наближалися до Петрограду. Більшовики створили для цього Військово-революційний комітет.
Курс на збройне повстання був прийнятий більшовиками ще на з’їзді, що відбувся в серпні, тепер же вони втілювали його в життя. Головні події цієї революції 20 століття в Росії в таблиці викладено досить докладно.
25 жовтня Тимчасовий уряд, обезголовлене після від’їзду зі столиці свого лідера Керенського, засіло в Зимовому палаці. Від пропозиції більшовиків здатися воно відмовилися. Незабаром солдати Петроградського гарнізону разом з балтійськими матросами захопили палац і заарештували членів Тимчасового уряду.
Назустріч армії
У таблиці про Революції 1917 року в Росії згаданий лідер Тимчасового уряду Керенський, який вранці напередодні штурму Зимового виїхав з Петрограда в автомобілі з американським прапором. Він вирушив назустріч військам, які повинні були повернутися з фронту, щоб захистити від більшовиків Петрограда.
Основні події жовтня 1917 р.
| Дата | Подія | Значення |
| 10 і 16 жовтня | Засідання ЦК РСДРП (б) | Відкинута лінія Зінов’єва і Каменєва на мирний розвиток, замість неї затверджено план збройного повстання Леніна |
| 12 жовтня | Створення ВРК | Створюється штаб з підготовки до збройного захоплення влади |
| 24 жовтня | Загони Червоної гвардії виходять на вулиці Петрограда | Встановлення контролю над найважливішими об’єктами столиці |
| 25 жовтня | Опубліковано відозву ВРК | Оголошується про відставку Тимчасового уряду і перехід влади до ВРК |
|
25 жовтня |
Відкритий II з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів | Есери і меншовики бойкотують з’їзд, більшовики захоплюють владу |
| 25-26 жовтня | Штурм Зимового палацу | Арешт міністрів Тимчасового уряду |
| 26 жовтня | Підсумки з’їзду | Прийняті декрети про мир та землю |
Вже на наступну ніч праві соціалісти створюють Комітет порятунку Батьківщини, який за задумом його організаторів повинен був стати противагою Військово-революційного комітету. Есер Гоц почав поширювати антибільшовицькі листівки, підтримуючи Керенського і саботаж чиновників. Своїх однодумців у Москві він закликав до активного опору.
Керенський знайшов підтримку у Краснова, призначивши її командуючим Петроградського військового округу. Вони здійснили похід на Петербурга разом з козаками. У цей час у самій столиці почалося повстання юнкерів, яке було придушене в той же день. В цей час в районі Гатчини козаки змовилися з матросами, щоб видати Керенського, тому довелося спішно тікати, переодягнувшись матросом.
Жовтнева революція в Москві
Щодо Революції 1917 року в Росії в таблиці зазначається, що в Москві події розвивалися за зовсім іншим сценарієм. 25 жовтня було утворено Раду робітничих і солдатських депутатів, в результаті фактично вся влада перейшла до нього. У цю ж ніч під контроль були взяті основні стратегічні об’єкти: телеграф, арсенал, Державний банк. Але тут на противагу силам більшовиків було створено Комітет громадської безпеки, який очолив есер Руднєв. Його підтримали козаки і юнкера.
Бої в самій Москві тривали аж до 3 листопада, перемир’я було оголошено лише на один день. Коли Комітет громадської безпеки не отримав обіцяної допомоги з фронту, було вирішено скласти зброю. Під час цих заворушень кілька сотень людей були вбиті.
Більшість державних службовців офіційно відмовилися визнавати відбувся державний переворот. Тільки в одному Петрограді близько 50 000 чоловік припинили виконувати свої обов’язки після приходу до влади більшовиків. Зламати цей саботаж нової влади вдалося тільки до весни наступного року. До цього моменту катастрофічну нестачу службовців доводилося компенсувати, направляючи в установи робітників з великих фабрик і підприємств.
Радянська влада на місцях
У той час у Росії ще існувала багатопартійна політична система, яка незабаром після Жовтневої революції була повністю знищена. Велику роль грав в Росії в роки революції політичне питання. Партії в таблиці нижче представлені разом з відповідними політичними поглядами.
| Партія | Лідери | Рік створення | Основні характеристики |
| Союз російського народу | Дубровін, Марков | 1905 | Чорносотенна організація, чиї політичні погляди засновані на монархічних і антисемітських ідей |
| Російська монархічна партія | Грингмут | 1905 | Підтримувала імперію |
| Союз 17 жовтня | Гучков | 1905 | Помірна партія великих землевласників, підприємців і чиновників |
| Конституційно-демократична партія | Мілюков | 1905 | Центристська політична партія |
| Партія соціалістів-революціонерів | Гершуні, Чернов | 1902 | Дотримувалася методів політичного терору |
| Російська соціал-демократична робітнича партія. Більшовики | Ленін, Зінов’єв | 1898 | Погляди ґрунтувалися на соціалістичних ідеях і працях Маркса і Леніна |
| Російська соціал-демократична робітнича партія. Меншовики | Аксельрод, Дан, Мартов | 1898 |
При цьому початкові позиції більшовиків на місцях були вкрай слабкими. Тільки в півсотні губернських міст у них було близько семи відсотків місць, а в більшості губернських – не більше двох відсотків. Місцеві органи влади практично відразу ж почали протистояння Радам робітничих і солдатських депутатів, але тільки в 15 великих містах дійшло до кровопролиття, в інших обійшлося без збройних повстань.
При цьому все частіше стали виявляти себе паростки анархії, особливо сильно загострилися міжнаціональні конфлікти. Наприклад, восени 1917 року в Грозному сталося справжнє бій, в якому взяли участь бійці тільки що повернувся з фронту Чеченського кінного полку і козаки. Все досить швидко переросло у повномасштабні погроми в самому Грозному. Як реакція на ці події був утворений Чеченський національний комітет, який очолив шейх Дені Арсанов. Грозний став більше схожим на фортецю, що знаходиться в облозі, робота на нафтопромислах була практично повністю припинено відразу. Інгуші і чеченці стали регулярно атакувати козачі станиці.
Перші кроки радянської влади
Розповідаючи коротко у таблиці про революції в Росії (1917 р.), варто зупинитися на тому, що першим відчутним підсумком Жовтневого повстання стало прийняття знаменитих декретів про мир та землю. Головне, про що мріяв народ у той час, це припинити Першу світову війну і отримати право на власну ділянку землі. Останнє сподівання особливо було сильно серед селян, яких на той момент в Росії було переважна більшість населення.
Важливою віхою для робочих став декрет про 8-годинному робочому дні, якого багато революціонери домагалися ще з 1905 року. Такими законопроектами, що вплинули на розвиток усієї країни, став декрет про знищення станів, це означало, що відтепер усі громадяни Росії юридично рівні між собою.
Порівняльна таблиця ключових революційних подій
| Причини революції | Основна мета | Події революції | Підсумки | |
| Революція 1905-1907 років | Промисловий спад, неврожай, невирішене селянське питання | Поліпшення умов праці, лібералізація, переділ землі на користь селян, громадянські свободи |
Бунт на броненосці “Потьомкін” Кривава неділя Національні конфлікти на Кавказі Загальний страйк Публікація маніфесту про зміцнення самодержавства Повстання в Польщі, Лодзь |
Третьеиюньский переворот, установа парламенту, проведення реформ, обмеження самодержавства, часткове вирішення земельного питання, підписання Маніфесту 17 жовтня |
| Лютнева революція | Соціальна напруженість, складна економічна ситуація, тривала Перша світова війна | Повалення монархії та встановлення республіки |
Хлібні бунти Збройне повстання і переворот Формування Тимчасового уряду |
Зречення від престолу Миколи II, встановлення республіканського ладу, падіння монархії |
| Жовтнева революція | Невирішене земельне питання, небажання продовжувати війну | Ліквідація капіталізму, проведення соціалістичних реформ |
Від’їзд Керенського з Петрограда Штурм Зимового палацу У Москві влада переходить до Ради |
Перемога більшовиків, початок Громадянської війни, створення Радянської республіки, прийняття декретів: про землю, про мир, про ліквідацію соловій та ін. |
Постанова про монополії на знаряддя і сільськогосподарські машини допомогло хоча б перший час налагодити роботу в сільському господарстві. При цьому контрреволюційні сили були настільки сильні, що виникла необхідність у створенні Всеросійської надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією, також їй ставилося в обов’язки протистояти різним злочинам та спекуляцій.
Декрет про націоналізацію банків значно зміцнив позиції радянської влади. Згідно з цим документом, все золото, яке знаходилося в злитках і монетах у банківських сейфах, підлягало негайної конфіскації з подальшою передачею в загальнодержавний золотий фонд.
Видавши указ про права військовослужбовців, радянські власті скасували чини в армії, проголосивши всіх солдатами революційної армії Російської республіки. Противники більшовиків боролися ще довго. До того ж на міжнародній арені нову владу практично ніхто не визнав. Все це вилилося у Громадянську війну, яка закінчилася лише в 1922 році.
