Розпад родового ладу
Ці та інші чинники стали причиною того, що вже у другій половині X століття у східних слов’ян родовий лад поступився місцем нової формації, яка стала іменуватися сусідською общиною, або, по-старовинному, «вервью». Вона виявилася досить життєздатною і, зазнавши лише незначні зміни, збереглася аж до початку XX століття.
У Росії ці громади, поширені виключно в сільській місцевості і складалися з компактно проживали селян, називалися «світом». Відзначається, що в силу своєї численності та економічної стабільності, вони мали істотний вплив на багато історичні процеси. Кінець селянським громадам було покладено лише з приходом до влади більшовиків і початком масової колективізації.
