Шляхи вивчення родового ладу
Вивчаючи особливості життя бушменів, що населяють пустелю Калахарі, західно-африканських фулані і ряду інших народностей, багато століть тому що зупинилися в своєму соціальному розвитку, вчені мають можливість більш повно уявити особливості громадського самоврядування при родоплеменном ладі, який об’єднував колись наших віддалених предків. При цьому враховуються і особливості існування різних етнічних груп.
Приклад найдавнішої демократії
Результати археологічних розкопок, а головне, спостереження, зроблені експедиціями, які працювали у важкодоступних районах Африки, говорять про те, що структура влади в племенах, об’єднаних родоплемінним ладом, включала в себе три основних елемента. Найбільшими повноваженнями в прийнятті тих чи інших рішень володів вождь племені, але при цьому він був зобов’язаний враховувати думки членів ради старійшин, який не був виборним органом, а формувався виключно з осіб, що досягли певного віку.
Що ж стосується особливо важливих випадків, таких як організація воєнних походів, зміна території спільного проживання або міграції і т. д., то питання виносилося на загальні збори членів роду. У компетенції цього органу громадської влади перебував вибір вождя, а також його заміна у випадку невідповідності вимогам, що пред’являються. Кандидатами на такий високий пост ставали найбільш сильні і досвідчені члени роду, але без суспільної підтримки вони не могли обійтися. Характерно, що в цьому відношенні наші віддалені предки стояли на цілком демократичних позиціях.
