Коротка історія БНД
Відразу після офіційного відкриття BND позиціонує себе як Служба зовнішньої розвідки Німеччини. Однак у 70-х рр. поступово в коло її інтересів входить також попередження дій терористичних груп на території держави. Цьому сприяє скандал з розстрілом ізраїльських спортсменів в Мюнхені, під час проходила там Олімпіади.
З 1978 р. парламент країни бере на себе обов’язки по нагляду за діяльністю БНД, відповідно до положень Федерального акта.
Вісімдесяті пройшли досить спокійно для розвідки Німеччини. У ці роки вона більше концентрується на зборі і аналізі даних як усередині країни, так і за її межами.
У дев’яностих БНД поступово виходить з підпілля і надає гласності багато аспектів власної діяльності. Зокрема, розсекречує місце розташування штаб-квартири і проводить “Дні відкритих дверей” для обраного кола цивільних.
У ці ж роки відбувається реструктуризація організації, і вона концентрується на боротьбі з організованою злочинністю, розповсюдженням зброї і терористичними погрозами. При цьому основним документом, що регулює права та обов’язки БНД, стає Федеральний закон розвідки. До речі, в ньому особлива увага приділяється питанню захисту персональних даних.
У двотисячних сфера впливу цього органу розвідки зростає. Відкривається відділ, що спеціалізується на міжнародному тероризмі. Крім того, в ці роки БНД особливо зближується Федеральним міністерством оборони і збройними Федеральними силами Німеччини, збираючи та аналізуючи для них дані.
Серед найбільш яскравих подій в історії BND за останні десятиліття – скандал з оприлюдненням даних про організації стеження за своїми громадянами і передача одержаної інформації розвідці США в особі АНБ.
