Саамська мова – це мова північного народу (саамів), розкиданого по таким країнам, як Швеція, Фінляндія, Норвегія і Росія. Він є підгрупою фінно-волзької групи мов, і його “родичами” можна назвати мови естонців, фінів і карелів. Трохи в меншому спорідненість з саамська складаються мордовський і марійський мови.
Розподіл мов
Всі саами говорять на різних діалектах, які прийнято об’єднувати в один континуум, тобто всі вони, так скажемо, перебуваючи на одній території, мають мінімальні відмінності між собою. І все-таки це питання спірне. Лінгвісти досі не можуть прийти до спільної думки: ділити чи саамська мова на кілька самостійних або ж об’єднати наявні діалекти в один.
Тут справа ось в чому. Саами, проживаючи окремими групами на різній території, мають і різну культуру. Це, в свою чергу, позначається і на мові кожної групи. Та й не тільки це. Насправді факторів, що впливають набагато більше:
- країна проживання (Фінляндія, Швеція, Росія і Норвегія);
- рід заняття тих або інших саамів (рибальство, оленярство, полювання);
- природні особливості території (саами гірські і саами лісові);
- традиційне місце походження (саами внутрішнього Фіннмарк в Норвегії, саами з Юккас’ярві в Швеції, иокангские, варзинские, ловозерские саами);
- поточне місце проживання (місто чи сільська місцевість).
Офіційно саамські мови прийнято ділити на західну і східну групи. До західної відносять саамська Фінляндії, Норвегії і Швеції, а до східної – саамська частині Фінляндії та Росії.
Класифікація західних і східних саамська мов
Заглибимося в саамська ще далі. І західний, і східний мови також включають в себе кілька мов. До західної групи відносять южносаамский, северосаамский, а також розумі-саамська, піте-саамська, лулі-саамська. Всі вони поширені в тій чи іншій мірі в Швеції, Фінляндії і Норвегії.
На східній ж групи відноситься саамська мова, на якій говорять і саами Росії, і саами Фінляндії, причому деякі з них тут вже вважаються мертвими мовами:
- кемі-саамська – на ньому колись говори саами в центральній Лапландії (Фінляндія);
- бабинський саамська – його друга назва аккала, і на цій мові говорили саами Росії (останній носій аккала помер у 2003 році).
До живим же східно-саамська мов відносять терсько-саамська і кильдинский саамська. На них кажуть нечисленні саами Росії. На колтта-саамська говорять близько 420 осіб в цілому, 20 з яких проживають у Росії, решта 400 – у Фінляндії.
Писемність саамів
Саами, які проживають у Фінляндії, Швеції і Норвегії, користуються алфавіт на основі латиниці, росіяни ж саами – на основі кирилиці відповідно. Перші згадки про писемності західних саамів датуються XVII століттям, коли і зародився літературний шведсько-саамська мова. Пізніше, у XVIII столітті, своєю писемністю обзавелися норвезькі саами, ще пізніше – фінські (до них писемність прийшла в XIX столітті). А вже у другій половині минулого століття була розроблена орфографія, єдина для всіх саамів Фінляндії, Норвегії і Швеції.
На сьогоднішній день саамська мова в цих країнах викладають у початкових класах шкіл. У саамів Росії, які переважно живуть на Кольському півострові, є своя писемність, і вона основа на кирилиці. Вона з’явилась наприкінці XIX століття. У 1926 році кирилицю змінила латиниця, а десятьма роками пізніше в основу писемності знову лягла кирилиця. На сьогоднішній день існує новий варіант кириллистической писемності, який вперше побачив світ у 1982 році. Його почали друкувати у букварях в тому ж році. А в 1985 році був виданий великий словник саамської мови.
Цікаві лінгвістичні особливості
Саамська мова відрізняється дуже складною фонетикою. Тут є і довгі голосні і приголосні, тут є не тільки дифтонги, але і трифтонги (коли з трьох приголосних утворюється один склад). У цьому мові чергуються голосні і приголосні, наголос може падати на перший склад, але також може бути і другорядним (тобто воно падає на інші непарні склади, але ніколи не може падати на останній).
Саамська мова відрізняється двозначним числом, тобто схиляються і відмінюються двоїсті або парні предмети. Тут відсутня категорія роду. Саамські прикметники не узгоджуються з іменниками в числі і відмінку.
Тут є вісім відмінків, також відмінкові значення виражаються приводами і післялогами, а дієслово має чотири пори, а також форму інфінітива, дієприслівники й дієприкметники. З дієслів можуть утворюватися віддієслівні іменники.
Мова саамів запозичив багато слів з прибалтійсько-фінських мов, а також російської мови і великий макросім’ї уральських мов. Однак частина слів тут не має жодних аналогів в інших фіно-угорських мовах.
Ситуація з саамскими мовами в Росії
Згідно перепису населення, проведеного в 2002 році, на території нашої країни зареєстровано близько 800 саамів. Однак згідно з цими даними все одно складно оцінити ступінь поширення саамської мови в Росії. Справа в тому, що інформація при перепису дається добровільно, тому неможливо точно підрахувати, скільки людей володіють мовою або його діалектами. Точно також було важко визначити, скільки з саамів володіють мовою досконало, а хто з них володіє лише базовими знаннями.
У 2007 році почало проводитися масштабне анкетування, метою якого було виявити, скільки саамів проживає в Росії і скільки з них володіє рідною мовою. Причому тут не грало ніякої ролі те, наскільки гарні ці знання. Подібні дослідження значно допомагають зберігати і розвивати мову, розробляти навчальні посібники, видавати книги, підручники і розмовники саамської мови.
