Читаючи книжки зарубіжних письменників, деякі початківці читачі можуть задатися питанням: що це за «сер» і чому це слово так особливо часто зустрічається в книгах вісімнадцятого-дев’ятнадцятого століть? У статті ми спробуємо розібратися в етимології, правописі, значення та актуальності цього слова.
Походження слова
Як і більшість слів в англійській мові, слово «сер» – це запозичення з латинського. Всі ви чули італійське слово «сеньйор» у фільмах або розмовної мови. Так от, це слово, так само як і «сер», бере коріння від латинського senior, що перекладається як «старший». Англійське ж «сер» – це ще й перетворена форма старофранцузької sieur, що означає «пан». Це в черговий раз доводить, що етимологія багатьох слів лексики романської групи тісно переплетена.
Отже, «сер» – це назва високого титулу, який давали лицарям-бакалаврам, лицарям, що складається в ордені, або баронетам (чоловікам, які наслідують цей аристократичний титул, який видавався британською Короною). До таких чоловікам слід було звертатися по імені та прізвища, обов’язково приставляючи «сер» на початку. Наприклад, сер Джон Беррімор, сер Джеймс Паркінсон і так далі. Можна відзначити, що не можна було приставляти звертання «сер» тільки до прізвища чоловіка, не називаючи при цьому ім’я – це вважалося великою неповагою.
Вживання в сучасній мові
Сьогодні серед англійців навряд чи залишилося багато лицарів і баронета, однак слово «сер» ми все ще можемо почути. Це нормально, так як тепер титул перетворився на просте шанобливе звернення. Можна провести аналогію з російськими словами «пан», «пані», «панове» – тут так само ті, до кого звертаються такими словами, не зобов’язані «панувати» над чимось або кимось.
Тепер «сер» – це необов’язкова приставка до імені, ні прізвища того, до кого хочете звернутися. Одним з найпоширеніших випадків такого звернення є той, коли ви не знаєте імені якої людини, але у вас з’явилося бажання шанобливо до нього звернутися (це може бути або швейцар, або офіціант, або секретар, або поліцейський, чи державний службовець). У такому разі слово «сер» дійсно доречно, на відміну від «містер», яке, сказане без згадки імені або прізвища, може здатися грубим.
До речі, якщо ви хочете звернутися до дівчині або жінці, то слово «сер» вживати точно не варто. Представниць прекрасної статі слід називати «міс» (якщо дівчина не замужем) або «місіс» (якщо це заміжня жінка). З-за неможливості одразу визначити сімейний стан жінки часто може виникнути плутанина, так що безпрограшним варіантом буде назвати ту, до якої хочете звернутися, «леді».
Як же все-таки правильно?
Питання, як правильно писати – сірий або сер, можна назвати неоднозначним і навіть риторичне, як і багато правил правопису російської мови. У багатьох виданнях старих книг можна зустріти обидва варіанти, адже люди досі плутаються в тому, яку букву писати після шиплячих і свистячих звуків. Складності додає й те, що в оригіналі англійською мовою слово вимовляється як «сер», а пишеться sir. Ви можете писати як завгодно, адже головне це бути впевненим у своїй правоті.
