Сер – це все ще актуальне звернення у англійців?

Читаючи книжки зарубіжних письменників, деякі початківці читачі можуть задатися питанням: що це за «сер» і чому це слово так особливо часто зустрічається в книгах вісімнадцятого-дев’ятнадцятого століть? У статті ми спробуємо розібратися в етимології, правописі, значення та актуальності цього слова.

Походження слова

Як і більшість слів в англійській мові, слово «сер» – це запозичення з латинського. Всі ви чули італійське слово «сеньйор» у фільмах або розмовної мови. Так от, це слово, так само як і «сер», бере коріння від латинського senior, що перекладається як «старший». Англійське ж «сер» – це ще й перетворена форма старофранцузької sieur, що означає «пан». Це в черговий раз доводить, що етимологія багатьох слів лексики романської групи тісно переплетена.

Отже, «сер» – це назва високого титулу, який давали лицарям-бакалаврам, лицарям, що складається в ордені, або баронетам (чоловікам, які наслідують цей аристократичний титул, який видавався британською Короною). До таких чоловікам слід було звертатися по імені та прізвища, обов’язково приставляючи «сер» на початку. Наприклад, сер Джон Беррімор, сер Джеймс Паркінсон і так далі. Можна відзначити, що не можна було приставляти звертання «сер» тільки до прізвища чоловіка, не називаючи при цьому ім’я – це вважалося великою неповагою.

Дивіться також:  Хохма - це... Значення і синоніми