Все наше взаємодія відбувається через мову. Ми повідомляємо інформацію, ділимося емоціями і розмірковуємо з допомогою слів. Але що ці слова без сенсу? Просто набір букв. Саме наше сприйняття, думки і спогади здатні вдихнути життя в сухий набір звуків. Весь цей процес обумовлює лексика, без неї все це було б неможливо. Так давайте ознайомимося з тим, що таке лексика, визначенням і властивостями мови.
Визначення
Визначення «Що таке лексика?» можуть різнитися, як правило, в деталях, але завжди мають під собою наступну базу. Лексика – це сукупність слів і виразів в мові. Вивчається лексика спеціальною наукою – лексикологією. Об’єкти дослідження цієї дисципліни постійно розширюються через динамічного розвитку самої лексики. Додаються нові слова, змінюється або додається новий сенс до вже наявних. До того ж мінливий і акцент на слова: якісь переходять у пасивний словниковий запас (більше не вживаються в мовленні), якісь, навпаки, отримують «нове життя». До речі судячи з визначенням слова «лексика», це може як вся мова в цілому, так і стилістика окремих творів.
Найбільш часті шляхи поповнення словникового запасу лексики: словотвір і прихід з інших мов. При словообразовании з раніше відомих частин слів утворюються нові вирази. Наприклад, «пароплав» утворений з «пар» і «хід». Нові слова з інших мов утворюються в процесі політичного, культурного чи економічного зв’язку між країнами. Приміром, «шорти» від англійського short – короткий.
Значення слів у лексиці
Визначення «Що таке лексика?» в російській мові безпосередньо пов’язане зі словом. Слово – це основна одиниця лексики. Воно володіє своїми властивостями: правилами написання – граматикою, правилами вимови – фонетикою, правилами смислового вживання – семантикою.
У кожного слова є своє лексичне значення. Це усталена у свідомості сукупність властивостей, яка в підсумку співвідносячи слухове і уявне сприйняття, формує уявлення про слово. З таких лексичних одиниць і формується мова, з допомогою якої ми висловлюємо свої думки.
Після знайомства з поняттям і словами можна сказати, що визначення «Що таке лексика?» майже закінчено. Фактично ми знаємо все необхідне, але для повноти картини необхідно трохи заглибитися в вживання тих чи інших слів.
Види слів
Отже, визначення поняття лексики міцно стоїть на понятті слів. Самі слова діляться на кілька видів. Тут ми розглянемо три основних: синоніми, антоніми, омоніми.
Синоніми – близькі за значенням слова. Зазвичай вони саме близькі, тобто їх значення не ідентично. Ті ж слова, значення яких повністю збігається, називаються абсолютними синонімами. Наприклад, друг – товариш, ворог – противник.
Антоніми – протилежні за значенням слова. Вони повинні відноситися до однієї властивості предмета, наприклад, кольором чи розмірами. Наприклад, добрий – злий, високий – низький.
Омоніми – різні за значенням, але однакові за написанням і вимовою слова. Наприклад, коса (волосся) – коса (знаряддя праці), ключ (джерело) – ключ (від дверей).
Загальне вживання
Більш глобальним підрозділом слів є їх поділ на широко вживані і вузьконаправлені. Почнемо зі слів спільного, поширеного вживання. Вони поділяються на архаїзми, неологізми, фразеологізми.
Архаїзми – це застарілі слова, що вийшли з активного словникового запасу лексики. Вони переходять у пасивний словниковий запас. Тобто відомо їх значення і властивості, але в мові вони більше не вживаються. Архаїзми, як правило, мають синонім, який знаходиться в активному вжитку. Тобто, така «нова версія себе». Наприклад, око – очей, глаголить – говорити, уста – рот і т. д.
Неологізми – це нові слова, які ще не прижилися до активного словарного запасу лексики. І якщо архаїзми не вживаються тому, що застаріли, то для неологізмів все ще попереду. Такі слова найчастіше пов’язані з розвитком технологій. Наприклад, ще недавно слово «космонавт» вважалося неологізмом, тепер же повністю увійшло у вжиток. З нинішніх це, приміром, «дедлайн» або «апгрейд». Так, чого вже далеко ходити, слово «копірайтер» тільки-тільки починає відходити від значення неологізму.
Фразеологізми – це обумовлені історичним і культурним процесом вирази, які устоялися в суспільному вжитку. При тому, що вони складаються з декількох слів, їх загальне значення часто не з’єднане логічно з семантикою кожного окремого слова. Це, наприклад, «грати на нервах», «хапатися за соломинку», «бити байдики».
Обмежене вживання
Вузькоспрямовані слова поділяються на профессионализмы, жаргонізми і діалектизми.
Профессионализмы – слова, які належать до певної професії. Такими словами найчастіше позначаються будь-які назви понять, процесів та знарядь праці. Це, наприклад, «скальпель», «алібі», «корми».
Жаргонізми – слова, які використовуються певною вузькою групою осіб. Формуються під впливом умов існування такої групи. Наприклад, зелень – «гроші», предки – «батьки» і т. п.
Діалектизми – слова, прив’язані до якоїсь конкретної території. Тобто, вони вживаються певними групами у відповідній області. Наприклад, «буряк» – буряк, «гуторить» – говорити.
