Що таке світлиця? Значення і походження слова

Що таке світлиця? Це слово відноситься до историзмам – термінам, що позначають явища, які зникли з нашого життя. Тому його тлумачення для неспеціалістів представляється досить складним. Сьогодні можна з’ясувати, що таке світлиця, з допомогою словників.

Звернемося до словників

Як правило, у них дається два варіанти значення слова «світлиця».

Перший з них має дві позначки: «історичне» і «застаріле». Тобто сьогодні таке явище геть відсутня. Раніше так називали чисту не опалювальну кімнату, яка перебувала в селянській хаті, зазвичай, на верхньому поверсі. Вона була характерна для жител, що будувалися в Східній Європі, і, найчастіше, її використовували як парадне приміщення, рідше – як кліть, тобто комору. Приклад:

  • У «Біблійної енциклопедії» є опис великою і високою світлиці, яка, ймовірно, була схожа на ту, де апостолом Павлом була виголошена прощальна промова, звернена до старших эфесским.

Другий варіант

Він має позначку «регіональне», що позначає, що дане значення характерно для вживання тільки в окремих місцевостях. Так в деяких регіонах називали ту половину селянської хати, яка була чистою. Приклад:

  • Від самого порогу в сінях у світлицю, яка висвітлювалася скіпою, вела доріжка, спрацьована з домашнього полотна, вона була білою, як сніг.

Для кращого засвоєння того, що таке світлиця, необхідно розглянути синоніми і походження цього поняття.

Синоніми та етимологія

Серед синонімів названого слова знаходяться такі:

  • витальница;
  • верхница;
  • светелка;
  • кімната;
  • камора;
  • горенка;
  • світлиця;
  • спокій;
  • палата.

Походження цього слова тісно пов’язане з «горою», що походить від праслов’янського gora, від якого утворилися:

  • старослов’янська, російське, українське, болгарське, сербохорватської «гора», в значенні «піднесеність» або «ліс»;
  • словенське, польське, нижнелужское góra;
  • верхнелужское, чеське hora.

Ці слова є спорідненими:

  • древнепрусскому garian – «дерево»;
  • литовському girià – «ліс»;
  • давньоіндійському giríṣ – «гора»;
  • албанському gur– «камінь».
Дивіться також:  Інститут сучасних психологічних технологій: адреса, викладачі, відгуки

Від старослов’янського іменника «гора» утворилося давньоруське прикметник «горьнь», що означає «верхній, горний», від якого і сталася «світлиця». Цікаво, що від неї утворилося слово «покоївка» – служниця для верхніх покоїв, де жили пани та їхні гості.

На завершення вивчення питання про те, що таке світлиця, можна розглянути деякі особливості її пристрою.

Червоні вікна і червоний кут

Отже, світлиця – це кімната, яка перебувала нагорі, тобто верхня, горне. Чим, крім цього, вона відрізнялася від інших приміщень у селянському житлі? Насамперед тим, що вона була світлою. Це досягалося за рахунок так званих червоних вікон. Ще їх називали косотящими.

Їх рами були обрамлені косяками. Як правило, такі вікна прикрашалися дерев’яною різьбою, і через них проникало багато світла. Рами пофарбовані червоною фарбою, звідси і назва вікон. На рами натягували паюсна риб’ячий мішок або слюду, бичачий міхур. До 18 століття скляних вікон було дуже мало.

Якщо у світлиці було кілька вікон, її називали світлицею, або светелкой, тобто найбільш світлою кімнатою в будинку. В ній вікна прорубували в трьох або навіть чотирьох стінах. У світлиці – в одній або в двох. Часто світлиці і світлиці використовували для рукоділля, інших робіт, влаштовуючи їх на жіночій половині.

У світлиці обов’язково був червоний кут, тобто красивий. У ньому розташовувалася божниця – образи. Перед іконами вішали лампади і прикрашали їх вишитими рушниками – рушникам. Як припускають етнографи, традиція влаштовувати червоний кут сягає дохристиянських часів, коли замість ікон на полиці стояло зображення будинкового, зроблене з дерева (цурка).

Також у світлиці розташовувалася і російська піч, стіл зі скатертиною і самоваром, за яким збиралися мешканці та їхні гості.

Дивіться також:  Анатомія кроля: будова скелета і внутрішніх органів, особливості фізіології, фото