Імена і прізвиська
Їх стали давати на Русі ще з дохристиянських часів. І стати ними могли будь-які із слів, які, будучи пов’язаними зі звичаями, зовнішнім виглядом, звичками, оточуючими явищами могли «прилипнути» до людини і стати його прізвиськом, а потім і ім’ям. З певною часткою умовності їх можна поділити на групи, які пов’язані, наприклад, з:
- рисами характеру – Знемога, Несміяна, Мовчун, Похмурий, Весела;
- ремеслом – Коваль, Шуба, Бондар, Ложка, Кожум’яка;
- зовнішністю людини – Білянка, Чернава, Ряба, Малюта, Большак;
- числами – Першої, Вторый, Третяк, Четвертий, Шестак;
- природою – Дуб, Бик, Щука, Ведмідь, Липа.
Іноді з віком такі імена-прізвиська змінювалися на інші, ті, що з часом стали більше підходити людині. Були також і захисні імена, предохранявшие від пристріту – Біда, Горе, Лихо. Після того як з’явилися християнські імена, прізвиська не зникли, а стали їх доповнювати.
