Часто у щоденній мові ми чуємо слова, які розуміємо недостатньо чітко. Абсурд – це одне з таких малозрозумілих термінів. Яке значення слова “абсурд”? Звідки воно з’явилося і як правильно його вживати у своїй промові? Про все це буде розказано нижче.
Етимологія слова “абсурд”
У російську мову це поняття увійшло в 19-му столітті з західної літератури. Однак саме походження слово давнє і має латинські корені. Absurdus означає латиною щось немилозвучне і множинний. А споріднене слово surd позначає глухоту.
Існує думка, що і древні римляни мали на увазі сучасне значення слова, тобто вони розуміли абсурд як розмова глухого з глухим – то є незв’язних і безглуздий діалог.
Також деякі лінгвісти вважають, що дане поняття виникло в Середні століття і його придумали вчені-схоласти.
Лексичне значення слова “абсурд”
Досліджуване поняття має глибоке філософське значення. “Абсурдно” взагалі виходить нелогічно, нераціонально, це те, що не піддається аналізу. Однак це не відсутність сенсу. Абсурд передбачає певний сенс, але тільки такий, що не можна порівняти з реальністю і досвідом. Його важко зрозуміти, осмислити. Ми можемо його уявити в голові, але не в житті.
Абсурд виступає протилежністю сенсу, він суперечить розуму. У мистецтві абсурд породив такий напрямок, як сюрреалізм. Марення і навіть божевілля, зображене на картинах С. Дали, приваблює тим, що воно незвичайне, не таке, як має бути.
Однак і абсурд може виявитися реальністю в підсумку. Межі нашого мислення розмиті, ніхто не може стверджувати, що те, що зараз вважається абсурдним, через сто років не буде буденним і нормальним. Якщо б якому-небудь джентльменові в 19-му столітті сказали, що його коханої можна подзвонити по відеозв’язку, побалакати й побачити її, він би подумав, що це абсурд і такого бути не може.
Синоніми та приклади вживання
Слово абсурд має кілька яскравих синонімів, які допоможуть легше ввести його в мову:
- нісенітниця;
- безглуздість;
- нісенітниця;
- недоладність;
- маячня;
- нонсенс.
Для того щоб побачити, як слово “абсурд” працює у промові, наведемо кілька прикладів:
- Абсурд став чи не культом філософії 20-го століття.
- Вона виражалася досить безглуздо і абсурдно.
- Наш розум не приймає абсурду, але запекло з ним бореться.
Таким чином, ми виявили, що абсурд – це не просто відсутність зв’язного думки, але ціла філософія, яка бореться з укоріненими в людському розумі логічними засадами. Абсурдно все, що не вкладається у нас в голові. Але все те, що недоступне розумінню, абсурдно?
