“Самогубство” Дюркгейма
Монографія Дюркгейма «Самогубство» (1897) вважається основною роботою по статистичному аналізу для сучасних соціологів. Ця публікація є прикладом вивчення відмінностей у показниках самогубств серед католицьких і протестантських груп і служить для того, щоб відрізняти соціологічний аналіз від психології або філософії. Вона також стала важливим внеском у теоретичну концепцію структурного функціоналізму. Ретельно вивчивши статистику самогубств у різних поліцейських округах, він спробував продемонструвати, що католицькі громади мають більш низький рівень самогубств, ніж протестантські, що він приписував соціальним (на відміну від індивідуальних або психологічних причин.
Він розробив поняття об’єктивних «соціальних фактів» для визначення унікального емпіричного об’єкта, який і є головним предметом вивчення соціології. Завдяки таким дослідженням він вважав, що ця наука зможе визначити, чи є яке-небудь дане товариство «здоровим» або «патологічним», і шукати реформу, щоб виправити органічне розлад або «соціальну аномалію».
