Румунська революція
У грудні 1989 року почалася Румунська революція, яка призвела до падіння соціалістичного ладу в країні. 16 грудня все почалося з хвилювань в Тімішоарі. Обурилися угорці: їх пастора Ласло Текеша змістили з посади і виселили з будинку. Було відомо, що Ласло – антикомуніст. Парафіяни стали на його захист, незабаром у мітингу брали участь кілька тисяч осіб. Учасники почали висувати антиурядові і антикомуністичні гасла, забувши про справжній привід.
Чаушеску віддав наказ ввести війська, але міністр оборони Василе Милю відмовився підкорятися. За це він був убитий за наказом президента. У ніч на 17 грудня війська та загони “Секурітате” (румунської політичної поліції) все ж таки увійшли в місто. Повстання було жорстоко придушене, як мінімум 40 осіб були вбиті.
Державний переворот
В цей час в Бухаресті відбувся державний переворот. 21 грудня мер румунської столиці організував мітинг, який повинен був продемонструвати підтримку режиму народом. Чаушеску в 12.30 почав виступати з промовою, але його слова потонули в гул натовпу.
Генсек вірив у свою популярність, але мітинг сприяв загострення протестних настроїв. Антиурядові виступи незабаром переросли у сутички з міліцією, робочі почали захоплювати фабрики і заводи.
21 грудня Чаушеску оголосив у повіті Тіміш надзвичайний стан. На Палацовій площі Бухареста зібралися близько 100 тисяч людей. З-за підозрілої смерті міністра оборони армія почала переходити на бік повсталих. Мітингувальники захопили телецентр і заявили про повалення Чаушеску.
Чаушеску вдалося втекти з Бухареста, але його впізнали і невдовзі заарештували. Колишній генсек постав перед трибуналом, який був організований новою владою.
