Танк Т-34 можна, без сумніву, назвати одним з найбільш відомих танків як на території нашої країни, так і в усьому світі. Ця бойова машина брала участь майже у всіх операціях Другої світової війни і стояла на озброєнні аж до 1944 року, поки не випустили більш досконалий танк, модифікацію Т-34-85. Але і ця модифікація з’явилася не просто так.
Вона була «народжена» тільки після того, як радянські вчені придумали Т-34М, а саме «Т-34 Модифікований».
Відбулася модифікація
Радою народних комісарів у 1941 році був виданий указ для того, щоб уточнити в плані виробництва деякі речі. Вони вимагали від заводів виконати план на танки Т-34 у величезному, без перебільшення, кількості – 2800 штук, розділивши їх між двома заводами. Це був лише один замовлення. Також було зазначено, що в 500 цих машин необхідно внести поліпшення, а саме:
• Посилити листи броні на вежі, а також посилити броню на корпусі, збільшивши товщину до 60 мм». Чи варто говорити, що на той час не було таких двигунів у Т – 34М, які змогли б тягнути цю махину хоча б на кілька метрів?
• Встановити поліпшену підвіску. Вона повинна була бути точно такий же, як ставили на машини того часу, а саме торсіонна, яка управлялася поворотами пружин, для більш сильної маневреності і більшої мобільності.
• Установка командирської вежі, захищеної з усіх сторін на випадок, якщо буде необхідно оглянути поле бою. Так як усередині танків полі зору водія було дуже обмежене, то він не міг бачити, що відбувалося позаду нього, а іноді і з боків, і тут його виручав командир, высовывавшийся з вежі. Необхідно було забезпечити офіцера від очманілої кулі або осколка, а тому вирішили зробити «додаткову» башточку для огляду поля бою.
• Посилити листи броні з боків танка і зробити їх розміром майже в 50 мм, а кут нахилу цієї броні повинен бути не менше 45 градусів, щоб снаряд, що летить в танк, не завдавав так багато шкоди і рикошетил, приймаючи тільки частина шкоди.
Початок роботи над Т-34М
Найважчим було вказівку Ради народних комісарів зробити танк з фіксованою вагою 27,5 тонни, що при такій кількості броні було майже недосяжним завданням, не враховуючи озброєння і боєприпаси. Через кілька днів надійшов ще один указ про доопрацювання А-43, але в цей раз він стосувався башти танка. Заводам необхідно було зробити його з декількох зварних частин, а не робити його цілим, як раніше.
Після цього на місцях «загудів» робота. Люди працювали день і ніч, адже план був божевільний, і було необхідно до того ж протестувати поліпшену версію танка.
Створивши п’ять корпусів і лише три башти, так і не дочекавшись потрібного двигуна, який зміг би потягнути за собою цю махину, обидва заводи були евакуйовані. Почалася Велика Вітчизняна війна, а поліпшена версія танки – Т-34М – ще не була створена. Всі робітники були відправлені аж у Нижній Тагіл і продовжували роботу там. Але оновлений танк, як його ще називали, А-43, так і не випустили в світ. Проте роботи над модернізацією не припинилися. Готові напрацювання використовувалися в іншій бойовій машині, не менш смертоносної – Т-43.
Нова бойова одиниця і створення амбітного проекту
Т-43 навряд чи можна назвати вдалим рішенням в танковому виробництві. Проект машини був зроблений «похапцем», адже на дворі був 1943 рік, Велика Вітчизняна війна йшла повним ходом, не даючи продихнути глав як країни, так і заводів, яким необхідно було звітувати за виконаний план.
Радою народних комісарів було вирішено залишити все як є в танку Т-34М, але посилити вежу, а саме зміцнити броню і встановити більш сильну гармату. Зробити її «нарізний» для кращого ефекту ураження і збільшити довжину стовбура.
Відбулася модернізація танка Т-34
Вчені, які почали створювати цей танк, спочатку зітхнули спокійно. Адже по суті, їм потрібно було працювати тільки над вежею. А вже через деякий час побачили всі недоліки танка Т-34М, який був далеко не ідеальним в питаннях мобільності та місць для бойового екіпажу, з-за чого довелося зменшити кількість солдатів всередині танка на одного людини, а також зменшити кількість кулеметів з двох до одного.
Створено було всього три штуки, які успішно пройшли випробування і були навіть пущені в бій. Але побачивши, що насправді на звичайну «тридцатьчетверку» можна встановити більш сильну гармату, збільшивши калібр і довжину, прийшли до висновку, що потреба в модернізації відпадає. Хоча вежа саме цього танка була використана на наступній моделі Т-34-85. Тільки з невеликими модифікаціями.
Вирішено було встановити гармату 85 мм на звичайний танк Т-34, і він показав себе куди більш ефективно, ніж новий проект 43-й. Ще одним хорошим рішенням, перейнятим від цього танка, послужила торсіонна підвіска. Вона перекочувала з танка Т-34М, адже вона відмінно показувала себе як в прохідності, так і у відстані, що танк міг подолати. Ця особливість була використана пізніше, вже в танку Т-44.
Останнє слово танкової техніки під час Великої Вітчизняної війни, або Танк Т-34-85
Скориставшись напрацюваннями своїх «молодших братів», ця бойова машина по праву стала однією з найбільш смертоносних на полях битв Другої світової війни. Її броня була не такою товстою, що дозволяло маневрувати і йти з-під вогню, а ось кут нахилу її захищав куди краще, ніж на інших танках. 60 градусів нахилу дозволяли танку просто відводити частину утрати від своєї броні, змушуючи снаряд «ковзати» та наносити не такі великі пошкодження, як раніше.
За всі ці заслуги танк став головним на озброєнні радянських збройних сил і їх союзників у Великій Вітчизняній війні. Його успіх на полях битв, його масовість і репутація зробили його самим популярним у ті часи. Навіть після війни Радянський Союз не припиняв виробництво цих бойових машин ще тринадцять років, відправляючи замовлення як на чехословацькі, так і на польські заводи.
Повоєнна «життя» танка Т-34-85
За весь час існування замовлень на ці танки їх було випущено майже 31 тисяча. А якщо брати в облік і кількість бойових танків, під цією назвою, то набереться і всі 100 тисяч. Цей танк з упевненістю можна назвати самим масовим у всьому світі і, напевно, найвідомішим.
Офіційно танк серії Т-34, а також його модифікації були зняті з озброєння в 1993 році, після розвалу СРСР і утворення Російської Федерації, а на озброєння прийшов новий вид танків Т-54.
Після Другої світової війни Т-34-85 стали поставлятися в Середню Європу і на Далекий Схід, в Азію, де не вщухали конфлікти і громадянські війни, а станом на перше десятиліття XXI століття цей танк перебував на озброєнні ряду країн, а саме: Північна Корея і Китай, Єгипет, Північний В’єтнам, а також використовувався під час заворушень на Кубі.
Ще хотілося б сказати
Хоч ця махина і не вийшла у виробництво настільки масово, але зате у доопрацьованій моделі танка Т-34 історія величезна! А також існують численні підтвердження того, що цей танк дійсно існував. Цей шедевр хоч і був вдосконаленою моделлю корпусів своїх попередників, але, на жаль, він так і залишиться лише у пам’яті любителів радянської військової техніки, а також конструкторів, які створили цей танк.
